UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗавдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2294
Скачало264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань

 

Найдавніший варіант слова завдаток – arra має близькосхідне походження.

В часи римського права завдаток розглядався як грошова сума або інша

цінність, яка передавалась однією стороною іншій в момент укладення

договору. В цивільному праві Австрії, яке діяло на території Галичини,

завдаток позначався терміном зарука. У Зібранні малоросійських прав 1807

року це слово вживається тільки у словнику юридичних термінів, які

вийшли на момент упорядкування Зібрання з ужитку, і визначається так:

“Зарука – зумовлене заручним листом грошове забезпечення на випадок

невиконання однією із сторін укладеного договору” [1, c.347].

 

Завдатком могла бути грошова сума або інша цінність. У цивільному праві

Австрії зазначалось, що зарука дається наперед і вважається лише знаком

укладення, або гарантією виконання договору і не встановлювалось, що це

має бути – гроші чи майно.

 

Г.Ф. Шершеневич визначав завдаток як “сплату суми, що здійснюється під

час укладення договору за виконання дії, про яку домовились” [2, c.291].

За польським Кодексом зобов’язань, який діяв з 1934 року, завдаток міг

бути тільки грошовою сумою [3, c.93].

 

У Цивільному кодексі УРСР 1922 року ч.1 ст.143 встановлювала дві форми

завдатку: грошову суму або іншу майнову цінність.

 

В Цивільному кодексі України 1963 року завдаток уже був тільки грошовою

сумою. Сума завдатку не встановлена – це може бути будь-яка частина

платежу за договором. Визначення завдатку дано таке: це грошова сума, що

видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за

договором платежів другій стороні в підтвердження укладення договору і в

забезпечення його виконання.

 

У праві Німеччини та Франції завдатком можуть бути і гроші, й інша

майнова цінність [4, c.316].

 

Завдаток, згідно зі ст.178 Цивільного кодексу України, може

застосовуватись у відносинах між громадянами або з їх участю.

 

Використання завдатку (і авансу) у відносинах між соціалістичними

організаціями було заборонено в 1930 році постановою ВЦВК і РНК СРСР від

30 січня 1930 року “Про кредитну реформу”[5]. Постановою заборонялося

кредитування однією організацією іншої. Передбачалося, що кредити видає

тільки банк. Винятками стали лише аванси за договорами підряду та аванси

у формі завдатку у зовнішній торгівлі.

 

Для завдатку встановлювалось дві функції:

 

підтвердження факту укладення договору;

 

забезпечення його виконання.

 

О.С.Іоффе бачив у завдатку три функції – ще й платіжну, оскільки його

вносять і зачислюють у рахунок належних за договором платежів [6,

c.169].

 

Завдаток видається на підтвердження укладення договору і в такий спосіб

засвідчує сам факт укладення договору в рахунок платежів, за яким він

виданий. Це означає, що, коли сторонами не оспорюється факт видання або

отримання завдатку, а також якщо цей факт оспорюється, однак він

підтверджується доказами, то договір вважається укладеним. Якщо

договором передбачена сплата одній із сторін завдатку, то він буде

вважатися укладеним лише після виконання контрагентом свого

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ