UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПредставництво сторін у виконавчому провадженні (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2659
Скачало274
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Представництво сторін у виконавчому провадженні

 

Конституцією України не лише визначене широке коло прав громадян, але й

встановлені дієві гарантії їх реалізації. Однією з таких гарантій є

право на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Найбільш повному здійсненню права особи на судовий захист значною мірою

сприяє юридична допомога, у тому числі і у формі представництва.

Представництво можливе у будь-якій справі і на усіх стадіях розвитку

цивільного процесу, починаючи з порушення справи і завершуючи виконанням

судового рішення.

 

Законом України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року

передбачена можливість сторонам реалізувати свої права та обов’язки у

виконавчому провадженні самостійно або через представників. Визначені

законом і загальні правила представництва сторін та коло осіб, які не

можуть бути представниками у виконавчому провадженні (ст.12, 13 Закону

“Про виконавче провадження”). Проте законодавцем до таких осіб не

віднесені адвокати, які прийняли доручення про надання юридичної

допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про

адвокату, а також особи виключені з колегії адвокатів, хоча ст.116

Цивільного процесуального кодексу України містить таку заборону. Колізія

норм в юридичній літературі пояснюється тим, що представництво у

виконавчому провадженні є представництвом в матеріальних

правовідносинах, а не процесуальним представництвом [2, с.23]. Однак

таку точку зору не можна вважати прийнятною. Дія норм Цивільного

процесуального кодексу України, які регулюють участь представника,

поширюються і на відносини, що виникають у процесі виконання судових

рішень, бо саме ця стадія завершує юрисдикційну діяльність по захисту

суб’єктивних прав громадян та юридичних осіб.

 

Повноваження представника сторони підтверджуються довіреністю, виданою і

оформленою відповідно до вимог закону (п.5 ст.12 Закону “Про виконавче

провадження”). Обсяг повноважень представника залежить від сторони, яку

він представляє, та визначається змістом договору доручення між ним та

довірителем [1, с.133]. На підставі ст.12 Закону України “Про виконавче

провадження” представник вправі вчиняти усі процесуальні дії від імені

особи, яку він представляє, окрім випадків, коли особа (боржник)

зобов’язаний, згідно з рішенням, вчинити певні дії особисто. В Законі

“Про виконавче провадження” не визначені ті повноваження представника у

виконавчому провадженні, які повинні спеціально обумовлюватися

довіреністю. Проте статтею 115 ЦПК України, яка визначає повноваження

представника в суді, до повноважень представника на стадії примусового

виконання рішення суду віднесені: укладання мирової угоди, відмова від

виконання, передача повноважень іншій особі (передоручення), подача

виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей.

 

Представник сторони (стягувача) вправі подати до відповідного відділу

Державної виконавчої служби України заяву про примусове виконання

рішення на підставі виконавчого документа (ст.18 Закону “Про виконавче

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ