UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіжнародний договір як форма трудового права (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2127
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Міжнародний договір як форма трудового права

 

Кожна суверенна держава створює власну систему законодавства з

притаманними їй формами права. Ця система має обмежену територією

держави сферу дії і функціонує лише на цій території. Проте це не

означає, що вона є абсолютно незалежною від форм права, які існують за

межами території держави. Розвиток міжнародного співробітництва,

необхідність вирішення проблем, які виходять за межі національних рамок,

потребують спільного правового врегулювання питань, що знаходять своє

відображення і в національному законодавстві. Однак це різні системи

права, кожна з яких має свої особливості, що відображають у властивих їм

формах.

 

Існуючим двом системам права – міжнародного та національного

(внутрішнього) – відповідають власні форми: міжнародний договір,

міжнародно-правовий звичай – для однієї системи; нормативно-правовий

акт, правовий договір, правовий звичай, судовий прецедент – для іншої.

 

Для того щоб норми, які містяться в міжнародних формах права, юридично

були здатні регулювати відносини між національно-правовими суб’єктами,

їм треба надати юридичної сили норм національного права, вони мають

бути, як зазначає Г.К.Дмитрієва, сприйняті національним правом [1,

с.63].

 

Першими кроками України в цьому напрямі була Декларація про державний

суверенітет України прийнята 16 липня 1990 року, в якій Українська

держава визнала “пріоритет загальнолюдських норм міжнародного права

перед нормами внутрішньодержавного права”.

 

У подальшому Закон України “Про дію міжнародних договорів на території

України” від 10 грудня 1991 року визначив, що “належним чином

ратифіковані” міжнародні договори України є частиною її національного

законодавства. Ця норма була повністю сприйнята Законом України “Про

міжнародні договори України” від 12 грудня 1993 року (ст.17).

 

Прийнята 26 червня 1996 року Конституція України створила

нормативно-правовий фундамент для розвитку взаємодії міжнародної і

національної систем права, визначила умови введення міжнародних

договорів у національне законодавство.

 

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, частиною національного

законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на

обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Функціональне

призначення цього положення виявляється у визнанні поширення дії

міжнародних договорів на відносини суб’єктів внутрішньодержавної

діяльності та юрисдикції, у приписі застосовувати ці норми судами,

іншими органами, суб’єктами господарювання, посадовими особами,

громадянами (індивідами).

 

Відповідно до ст.2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів

“договір” означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій

формі і регульовану міжнародним правом, незалежно від її конкретного

найменування. Це дає підстави вважати, що Конституція України під

міжнародними договорами розуміє як власне договори між державами, так і

конвенції, пакти, декларації та інші форми міжнародного права.

 

Як було зазначено вище, ст.9 Конституції України передбачає дві умови

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ