UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнститут правової охорони конституції у конституційних проектах українських учених і політичних діячів другої половини ХІХ- початку ХХ ст. (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2160
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інститут правової охорони конституції у конституційних проектах

українських учених і політичних діячів другої половини ХІХ- початку ХХ

ст.

 

Конституція незалежної суверенної правової держави як нормативний акт,

що закріплює основи суспільного й державного ладу, основні права і

свободи людини та їх гарантії, порядок формування і діяльності та

повноваження органів державної влади, повинна бути захищена від можливих

посягань на порушення її норм, отже, вона потребує особливої правової

охорони, захисту.

 

Зокрема, охорона Конституції може здійснюватися як неправовими засобами,

наприклад опір неконституційному уряду, так і правовими. Серед правових

засобів охорони Конституції найхарактернішими є наявність у системі

органів державної влади глави держави як гаранта Конституції, контрольні

функції парламента, правозастосувальна і правоохоронна діяльність судів

загальної та спеціальної юрисдикції.

 

Однак у науці конституційного права засобами охорони Конституції

вважають ряд інституціонально-процедурних гарантій, як-от: особливий

порядок прийняття Конституції та внесення до неї змін, відповідальність

вищих посадових осіб за порушення Конституції або принесення присяги на

вірність Конституції, вирішення та здійснення конституційної юрисдикції,

можливість заборони політичних партій.

 

З огляду на досліджуване питання звернемося до теоретичних положень

конституційного права на початку ХХ ст. Під правовою охороною

конституції в той час розуміли конституційні гарантії, які розглядалися

як визначення позитивного права у державах з представницьким устроєм,

призначення яких – оберігати недоторканість державного устрою,

ліквідовуючи можливість неконторольованих або передчасних змін тексту

основних законів, а також їх порушення [1, с.113]. Зокрема, німецький

професор Г.Еллінек, власне, і розмежовує звичайні закони від

коституційних за критерієм забезпеченості останніх особливими гарантіями

непорушності [3, с.8].

 

У російській юридичній літературі початку ХХ ст. виділяють такі

конституційні гарантії:

 

1) узгоджені дії трьох влад (мається на увазі їх діяльність під час

перегляду основних законів);

 

2) вимога урочистої присяги на вірність конституції як глави держави,

так і інших посадових осіб та повнолітніх громадян;

 

3) право судової влади контролювати законність дій уряду і у випадках

невідповідності началам конституції оголошувати їх недійсними;

 

4) відповідальність міністрів за порушення конституційних принципів;

 

5) міжнародні конституційні гарантії. Цей вид гарантій використовується,

коли конституція держави гарантується іншою державою за допомогою зброї.

 

На підставі викладеного проаналізуємо ситуацію щодо розвитку інституту

правової охорони Конституції у конституційних проектах середини ХІХ ст.

– початку ХХ ст., які представлені такими українськими вченими та

суспільно-політичними діячами, як Георгій Андрузький, Михайло

Драгоманов, Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Степан Баран,

Станіслав Дністрянський.

 

Зазначимо, що українські конституційні проекти середини XIX  ст. –

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ