UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГарантія як вид забезпечення виконання зобов’язань (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3262
Скачало350
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гарантія як вид забезпечення виконання зобов’язань

 

Гарантія як правова категорія має дуже давню історію і застосовувались,

як свідчать літературні джерела, ще у XX ст. до нашої ери [10, с.97]. У

новітній історії гарантія розглядається не лише як юридичний засіб

забезпечення виконання договірного обов’язку іншої особи, а й як власна

обіцянка платежу за своїм зобов’язанням, так і моральне гарантування

(під “чесне слово”) особою належного виконання зобов’язання іншим

суб’єктом.

 

На рівні закону гарантія була вперше введена Основами цивільного

законодавства СРСР і союзних республік 1961 р., де у ст.35 гарантію

визначають як вид забезпечення виконання зобов’язань.

 

У статті 178 Цивільного кодексу України подано перелік універсальних

видів забезпечення виконання зобов’язань, які можуть використовуватися у

всіх випадках незалежно від їхнього суб’єктного складу. Це – неустойка,

застава і поручительство. Водночас відзначено і два спеціальні види –

завдаток та гарантія. Завдатком можуть забезпечуватися зобов’язання між

громадянами, а гарантією – між організаціями.

 

Стаття 196 Цивільного Кодексу України поширює на гарантії правила ст.191

та 194, які стосуються поруки. Поширення на один правовий інститут норм,

які містяться в іншому правовому інституті, – відомий прийом

законодавчої техніки, метою якого є економія правничого текстового

матеріалу. Його використання пов’язане з наявністю спільних рис в

окремих правових інститутах і є результатом утворення, так би мовити,

“дочірніх” правових відгалужень, які з часом набирають самостійного

статусу. За радянською правовою доктриною, гарантія і є таким дочірнім

відгалуженням поруки, водночас вона розцінюється як окремий, із своїми

особливостями, вид забезпечення виконання зобов’язань.

 

Цивільні кодекси ФРН, Швейцарії, Англії та США не містять спеціальних

норм щодо договору гарантії [4, с.307].

 

Відповідно до чинного в Україні законодавства гарантія відрізняється від

поруки такими ознаками:

 

гарантія застосовується у відносинах між організаціями, тоді як щодо

договору поруки такого застереження немає;

 

за договором поруки відповідальність поручителя і боржника перед

кредитором є, як правило, солідарною; вона може бути субсидіарною тільки

тоді, коли це прямо передбачено у договорі; “відповідальність” гаранта

може бути частковою або повною, проте завжди субсидіарною, тобто настає

у випадку, коли боржник не має коштів для погашення заборгованості;

 

поручитель, який виконав забов’язання, набуває всіх прав кредитора

стосовно цього зобов’язання (ст.193 ЦК), а гарант не може за допомогою

регресного позову стягнути з боржника те, що він сам сплатив кредитору.

 

Стаття 196 ЦК встановлює, що гарантія може застосовуватись лише у

відносинах між юридичними особами і видається для забезпечення погашення

заборгованості.

 

Практично гарантією забезпечувалися лише розрахунки за банківськими

позиками, тобто грошові зобов’язання. Тепер гарантію широко

використовують у сучасному обороті як засіб забезпечення

платоспроможності боржника не тільки у випадку кредитних угод. Гарантії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ