UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайм, оренда: до історії понять (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1541
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Найм, оренда: до історії понять

 

Оновлення цивільного законодавства, підготовка такого фундаментального

закону, яким має бути Цивільний кодекс України, потребують специфічної

ревізії багатьох понять, наукового обґрунтування доцільності

використання цілої низки юридичних термінів. Серед них і такі, як “найм”

та “оренда”.

 

У чому полягає їх зміст, тотожні вони чи подібні, які їх історичні

витоки?

 

Законодавство України та законодавства інших країн (російське,

австрійське, польське), які в різні часи діяли на українських землях,

по-різному регулювали відносини найму, а це, в свою чергу, зумовило і

різне використання термінів “найм” та “оренда”. В одних випадках їм

надавали самостійне значення, в інших – використовували як

терміни-синоніми.

 

Наприклад, у Конституції Пилипа Орлика 1710 р. термін “оренда”

використовується у двох статтях, причому у різних значеннях.

 

У статті XVI мова йде про “оренду права збирати мита з продажі товарів

на ярмарку”, тобто про оренду права, а у статті XV вживається у значенні

“плати з людей роксоланських на щорічну платню компанійським і

сердецьким полкам та інші військові видатки, яка вважається козаками та

посполитими надто обтяжливою” [8, с.44-45].

 

Та найчастіше цей термін використовувався для означення договірних

відносин, які за своїм економічним змістом і юридичною природою були

близькі чи тотожні тим, що складалися за договором оренди в римському

праві, і їх поширення та розвиток, як свідчить історія, тісно пов’язані

з розвитком економічних відносин.

 

У XV-XVI ст. на галицьких землях великого розвитку набуває “соляний

промисел” і з другої половини XV ст. “маємо контракти львівських купців

на оренду ставів по високій ціні і у великім районі, за границями

Львівської землі” [4, с.222]. У XVI ст. швидкими темпами розвивається

“промисел млинський” і широко практикується оренда млинів (у тому числі

державних), які “часто орендуються з іншими доходами – як мита, бровари,

горілчана монополь і т.п.” [4, с.223]. З 1550 р. на землях Литовського

Князівства “піднімається хвиля закладання державних солодовень та

броварів, які, починаючи з 1558-1561 рр., зводяться і віддаються в

оренду разом з деякими іншими доходами” [4, с.225].

 

Відзначимо, що у працях відомих українських правників О.Огоновського,

К.Левицького, С.Дністрянського, які заклали перші цеглини у становлення

української цивілістики, та у цитованій праці М.Грушевського термін

“оренда” вживається через літеру “а” – аренда. Тому саме в такій

транскрипції назва цього договору мала би бути викладена у чинному

законодавстві.

 

Перший Український кодекс 1743 р. (Права, по котрим судиться

Малоросійський народ), який, на жаль, не дістав офіційного затвердження,

не знав поняття “оренда”, а передачу власником в найм нерухомого та

рухомого майна і речей регулював єдиним договором найму (Глава 15).

 

Єдиним договором “майнового найму” охоплювались відносини користування

чужим майном на основі договору і цивільне законодавство Російської

імперії (Глава 2, Том X Зводу законів Російської імперії). У побуті та

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ