UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро поняття, структуру та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4910
Скачало344
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про поняття, структуру та особливості правового режиму земель

сільськогосподарського призначення

 

В умовах проведення в Україні земельної реформи проблеми вдосконалення

правового регулювання відносин з приводу використання і охорони земель

сільськогосподарського призначення набувають виняткової актуальності.

Характер і особливості цих відносин визначаються переважно своєрідністю

їх об’єкта (земель сільськогосподарського призначення) і виконуваними

ним функціями. Особливу роль об’єкта підкреслював ще І.І.Євтіхієв,

зазначаючи: “Для земельного права характерний не спосіб правового

регулювання (договірний чи односторонній) і не суб’єкти правових

відносин, а той речовий об’єкт – земля, призначенням якого є максимальне

виробництво продуктів” [3, с.24].

 

Від господарського, економічного призначення земель значною мірою

залежить їх правовий режим, згідно з яким і визначається поведінка людей

щодо використання земель.

 

Поділ земельного фонду за головним господарським призначенням було

передбачено ще у перші роки Радянської влади. Зокрема, ст.5 Постанови

ВЦВК від 14.2.1919 р. “Про соціалістичний землеустрій і про заходи

переходу до соціалістичного землеробства” [8] до обов’язків земельних

відділів відносили обов’язок “відмежування земель сільськогосподарського

призначення від земель іншого призначення”. Але вперше класифікацію

земель було проведено у Земельному кодексі УРСР 1922р. [1], оскільки у

попередніх актах йшлося переважно не про самі землі, а про права та

обов’язки сільськогосподарських землекористувачів.

 

Виділення земель сільськогосподарського призначення в окрему самостійну

категорію земельного фонду зумовлюється насамперед тим, що всі ці землі

використовують для чітко визначеної мети – ведення

сільськогосподарського виробництва, і це при усіх відмінностях у

суб’єктах землекористування, і в характері використання різних угідь

створює низку правових наслідків, загальних для всіх землекористувачів,

створює ряд особливостей у правовому режимі цих земель [10, с.96].

 

У Земельному Кодексі України правовий режим земель

сільськогосподарського призначення позначений лише в загальних рисах у

вигляді визначення цільового призначення земель: надання чи

призначеності їх для цілей сільського господарства. Так до земель

сільськогосподарського призначення належать усі землі, основним цільовим

призначенням яких є використання у сільському господарстві. Тобто

вихідний і найбільш загальний принцип тієї чи іншої категорії земель –

юридично закріплений характер їх використання (цільове призначення

земель).

 

Визначення правових ознак земель сільськогосподарського призначення

становить необхідну попередню умову аналізу основних елементів правового

режиму цих земель. У ст.47 ЗК визначається, що землями

сільськогодарського призначення визнаються землі, надані для потреб

сільського господарства або призначені для цих цілей. Отже,

закріплюються дві альтернативні першопочаткові правові ознаки земель

сільськогосподарського призначення, притому визначається коло

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ