UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3203
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Неповнолітня особа як суб’єкт злочину: окремі історичні аспекти

 

У сучасних умовах зростання злочинності серед неповнолітніх потребує

глибокого дослідження особа неповнолітнього злочинця. Звернемося до

історичного досвіду вирішення цієї проблеми. В минулому

вчені-криміналісти здебільшого розглядали становлення і розвиток особи

як суб’єкта злочину в межах загальної проблеми осудності.

 

Зокрема, М.С.Таганцев зазначав, що можливість бути суб’єктом злочину

передбачає передусім можливість особи пізнавати властивості та умови

вчиненого, пізнавати взаємозв’язок вчинку з зовнішнім світом, правами та

інтересами інших осіб, можливість розуміти вимоги закону. Отож першою

умовою осудності є здатність усвідомлювати властивості та значення

вчиненого, причому термін властивості відноситься до фізичних умов

учиненого, а значення – до його соціального та юридичного характеру.

Злочинне діяння відноситься до сфери діяльності, а не до сфери мислення,

і для ставлення його у вину необхідно, щоб винний, усвідомлюючи вчинене,

міг керуватися усвідомленим. Тобто для осудності потрібно, щоб разом зі

здатністю усвідомлювати винний мав здатність керуватися усвідомленим. Ці

дві здатності розвиваються не одночасно: серед дітей є такі, які не

тільки розуміють свої проступки, а й знають, що вони заборонені законом,

проте разом з цим не здатні протистояти першому пориву, що їх захопив,

неспроможні згідно з набутими ними знаннями керувати своїми діями. Не

можна мати здатність керувати своїми вчинками, якщо немає здатності їх

усвідомлювати, однак – не навпаки [9, с.411]. Першу частину формули

М.С.Таганцев відносив до сфери пізнавальної, другу – до сфери вольової.

Пізнавальний момент, на його думку, передбачає: суму набутих та

перероблених вражень від зовнішнього світу, знання; розумові здатності

організму, які набули певної впорядкованості, здатність порівнювати,

розмірковувати та ін. Вольовий же момент передбачає: набуту шляхом

життєвого досвіду звичку та здатність використовувати надбані знання в

своїй діяльності; розвинуті вольові сили організму, здатність виявляти

силу характеру стосовно своїх прагнень та бажань.

 

Аналізуючи неосудність, М.С. Таганцев пропонує таку її класифікацію: 1)

неосудність, яка походить від того, що не настав належний стан

психічного розвитку, та 2) неосудність, яка походить від втрати особою

належного стану психічного розвитку. До першої групи автор відносить:

нерозвиненість, яка залежить від природних умов розвитку організму, а

саме від його малоліття; нерозвиненість внаслідок хворобливих станів

організму; нерозвиненість, яка залежить від шкідливо діючих життєвих

умов. До другої групи відносить: психічні хвороби у вузькому розумінні

цього слова; хворобливі стани організму, які призводять до психічних

розладів; ненормальні стани організму, які впливають на психічну

діяльність.

 

Подібну класифікацію та аналіз неосудності давав В. Спасович, наводячи

таку класифікацію: 1) неосудність, яка походить від недостатньо

розвинутих здатностей самовизначення та волі; 2) неосудність, яка

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ