UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТлумачення і конкретизація кримінально-правової норми як форми реалізації судового угляду (розсуду) (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2179
Скачало224
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Тлумачення і конкретизація кримінально-правової норми як форми

реалізації судового угляду (розсуду)

 

Однією з найважливіших аксеологічних проблем у науці кримінального

права є проблема судового угляду. Починаючи з XVII ст. вона стає

традиційним предметом уваги відомих учених. У другій половині XVII ст.

англійський філософ Джон Локк сформулював політико-правову теорію

розподілу влади, яку творчо розвинув видатний французький просвітитель

Ш.-Л.Монтеск’є у своїй геніальній праці “Про дух законів”, що

складається з 31 книги. Зокрема, в одинадцятій книзі він чітко

наголошує, що не може бути свободи, якщо судова влада не відокремлена

від влади законодавчої і виконавчої. Якщо ж судова влада об’єднається із

законодавчою, то, за його словами, життя і свобода громадян потраплять в

обійми свавілля, тому що суддя буде законодавцем, а якщо вона

об’єднається з виконавчою, то суддя зможе набути прав гнобителя

[1, с.107].

 

Монтеск’є вважав, що рішення суду за своєю суттю має бути “точним

текстом закону”. Якби в ньому втілювалися особисті думки судді, то в

суспільстві могли б виникнути обов’язки, на які народ не давав своєї

згоди. Судді, є лише устами, що висловлюють слова закону, “бездушними

істотами”, які не можуть обмежити силу і суворість закону. Питання

удосконалення діючих законів належить до компетенції законодавчого

корпусу. Владу, що видає закони, Монтеск’є характеризував як деспотичну,

а в деспотичних державах законів немає – суддя сам творить закони. В

монархічних державах суддя діє згідно з законом, а там, де його немає –

“шукає дух закону”. Для республіканської форми правління характерне, на

його думку, є те, що суддя додержується самої букви закону. Людина,

підкреслював він, перестає бути громадянином, якщо можна буде тлумачити

закон проти неї у тих випадках, коли зачіпаються її життєві інтереси,

честь і майно [8, с.111-112].

 

Відомий мислитель Ч.Беккарія, розвиваючи теорію розподілу властей

стосовно кримінального права, сформулював принцип, згідно з яким лише

закони можуть встановлювати покарання за злочини і що право їх видавати

може належати лише законодавцеві, і жодний суддя, не порушуючи

справедливості, не може визначати покарання для інших членів

суспільства. Тлумачення закону суддею він розглядав як згубне посягання

на суверенну волю законодавця [2, с.204]. Кримінальні судді, справедливо

вважав він, не можуть бути наділені правом тлумачення законів на власний

розсуд, вони не є законодавці. Тлумачити закон повинен законодавець як

законний хранитель справжнього виразу загальної волі. Якщо суддям

надається право тлумачення законів, то це означає, що громадянин

підпорядковується “гніту численних нестерпних і жорстоких тиранів”. Коли

ж суспільна практика не враховує цих обставин, то, за образним висловом

Вольтера, закон стає гострим кинджалом з двома вістрями, які однаково

вражають як винного, так і невинного [8, с.112-113].

 

Проти надмірного розширення судового угляду був і Г.В.Ф.Гегель, вбачаючи

в ньому варіант узаконеного свавілля. Однак, писав він, застостосовуючи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ