UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоральна шкода як підстава визнання потерпілим у кримінальному процесі України (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2273
Скачало212
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Моральна шкода як підстава визнання потерпілим у кримінальному процесі

України

 

Інтеграція поняття “моральна шкода” в законодавство України почалася з

надання їй значення підстави визнання потерпілим у ст.24 “Основ

кримінального судочинства Союзу РСР та союзних республік” 1958 р. [12,

с.7]. Аналогічна норма була внесена і до нового

“Кримінально-процесуального кодексу УРСР” 1960 р. [9, с.15]. Отже,

перший крок у напрямі захисту немайнових прав було здійснено. Ця норма,

проте, викликала значні проблеми правозастосування, а офіційних

роз’яснень не було зроблено.

 

Заподіяння моральної шкоди як юридичний факт для притягнення до

кримінальної відповідальності та як підстава для порушення кримінальної

справи і визнання потерпілим викликала наукову дискусію з приводу

розуміння змісту і ознак моральної шкоди, кола злочинів, якими вона може

бути заподіяна, особливо в частині об’єктів посягань, причинового

зв’язку тощо. Зокрема, М.С.Строгович [18, с.257], В.М.Савицький, І.І.

отєружа [15, с.7], А.Д.Рахунов [14, с.37] під моральною шкодою розуміли

зганьблення честі, приниження гідності людини та виникнення внаслідок

цього ускладнень в особистому житті і суспільному становищі особи, якщо

злочин посягає саме на ці особисті блага.

 

Інші науковці (В.Дорохов [4, с.8], В.О.Дубрівний [5, с.9], Л.Д.Кокорєв

[7, с.7], Б.В.Скріпченко [17, с.176]) моральною шкодою визнавали

порушення нормального психічного, психологічного стану людини, заподіяне

будь-яким злочином, що посягає на охоронювані кримінальним законом

суб’єктивні права та інтереси.

 

Перетин цих позицій дав підставу для такого висновку: у широкому

(кримінально-віктимологічному) розумінні моральна шкода заподіюється

будь-яким злочином, який прямо чи опосередковано порушує охоронювані

законом права людини; у вузькому (кримінально-процесуальному) розумінні

моральна шкода – це такий юридично значущий злочинний результат, який

утворює один з необхідних елементів складу злочину, передбаченого

кримінальним законом. У сфері правозастосування під впливом таких

міркувань з’явилася тенденція до диференціації моральної шкоди як єдиної

і достатньої підстави та як частки комплексної за структурою злочинної

шкоди, яка є підставою для визнання особи потерпілим.

 

Окрім того, актуальною була проблема оцінки моральної шкоди близьких

родичів загиблої від злочину особи, яка виходила на інший аспект –

причиновий зв’язок моральної шкоди та злочину. Не аналізуючи усіх

висловлених з цього приводу науковцями тез, подекуди суперечливих,

наведемо погляд, що, як видається, найточніше відповідає чинному

законодавству.

 

Відповідні кримінальні норми охороняють гарантоване Конституцією України

право на життя, не охоплюючи інших суспільних відносин з приводу

немайнових благ цієї людини, а тим більше інших осіб. Душевні страждання

в даному випадку не передбачені як злочинний наслідок і перебувають в

опосередкованому причиновому зв’язку зі смертю жертви злочину. Тому в

“чистому” розумінні, що (рунтується на кримінальному законі, близькі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ