UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо проблеми визначення психічного стану особи у випадку заподіяння їй моральної шкоди (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1760
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До проблеми визначення психічного стану особи у випадку заподіяння їй

моральної шкоди

 

Одне з прав людини, як відомо, є право на компенсацію моральної шкоди.

Однак слід зауважити, що, хоча це право закріплене у законодавстві

України, в його реалізації виникає низка проблем. Зокрема, вважаємо

важливим розглянути на проблему визначення психічного стану особи у

випадку заподіяння їй моральної шкоди.

 

Аналізувати цю проблему слід, виходячи з визначення моральної шкоди,

даного Пленумом Верховного Суду України у Постанові “Про судову практику

в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”. Згідно з цим

визначенням, під моральною шкодою треба розуміти втрати немайнового

характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних

явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі діями або бездіяльністю

інших осіб.

 

Моральна шкода має різні прояви: виникнення почуття страху, безвиході,

приниження, сором, переживання іншого дискомфортного стану в зв’язку з

втратою рідних, неможливість брати участь у громадському житті; втрата

роботи, розкриття сімейної, лікарської таємниці, поширення відомостей,

що не відповідають дійсності, тимчасове обмеження чи позбавлення прав та

ін [7].

 

Людина здатна переживати душевні страждання тому, що вона має

свідомість. Через свідомість проходять різноманітні переживання,

почуття, емоції, думки. Свідомість миттєво пов’язує, співвідносить те,

що людина побачила, почула і що відчула, подумала, пережила. Свідомість

контролює психічну діяльність людини, зберігаючи складний взаємозв’язок

між різними за рівнем компонентами психіки, підпорядкування нижчих з них

вищим: емоцій – почуттям, почуттів – свідомості, біологічного начала в

людині – суспільним началам [2, с.23].

 

У процесі відображувальної діяльності починають діяти всі компоненти

психіки людини, на чому відбивається активна роль її свідомості.

Будь-яке діяння неодмінно викликає ті чи інші переживання (позитивні чи

негативні), в яких відображається її ставлення до предметів і явищ

навколишньої дійсності. Переживання – це душевний стан особи, викликаний

психічними (моральними) чи фізіологічними (фізичними) відчуттями і

враженнями [2, с.23]. Занюк С. визначає це поняття як особливу внутрішню

діяльність, внутрішню роботу, за допомогою якої людині вдається подолати

те чи інше страждання в критичній ситуації і відновити втрачену душевну

рівновагу [5, с.117]. В.Василюк також зазначає, що переживання – це

процес подолання критичних ситуацій. В абстрактному розумінні – це

боротьба з неможливістю жити, боротьба зі смертю всередині життя [4,

с.50].

 

Предмет переживання спонтанно і, як правило, миттєво захоплює увагу

свідомості людини. Він переміщується в “центр” свідомості, відсуваючи

інші об’єкти сприйняття на “периферію”. Змінюється не тільки структура

свідомості, але і зміст, характер підсвідомих процесів. Пізнавальна

діяльність у свідомості починає визначатись не об’єктивними умовами

ситуації, а якістю домінуючих переживань. Відтак, критична ситуація

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ