.

Оціночні поняття у проекті нового кримінального кодексу України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
214 1866
Скачать документ

Реферат на тему:

Оціночні поняття у проекті нового кримінального кодексу України

У законодавстві сучасної української держави йде процес оновлення та
вдосконалення відповідно до нових суспільних відносин. Це зумовлює
створення проектів нових нормативно-правових актів. Об’єктом нашої уваги
став проект Кримінального кодексу України, схвалений у другому читанні
постановою Верховної Ради України від 17.06.1999р. “Про проект Загальної
частини Кримінального кодексу України”.

Як відомо, змістовна досконалість закону визначається і його мовною
завершеністю. Якість закону значною мірою залежить від використання у
ньому формально-визначених та формально-невизначених норм.
Формально-визначені норми встановлюють права, обов’язки,
відповідальність через абсолютно визначені поняття. Неформальні ж
містять поняття оціночного характеру, тобто поняття, які пов’язують дії,
обставини, правовий статус особи, відповідальність із чинниками, що
будуть визначені безпосередньо правозастосовним суб’єктом у межах
правової норми. У пропонованій статті досліджуватимуться саме останні,
оскільки, як показує практика, застосування норм з неформальними
поняттями може викликати певні труднощі, а то й викликати
правозастосовні помилки.

Ми проаналізували Загальну частину проекту КК України щодо наявності
неформальних понять і виявили: такі поняття використано у 24 статтях із
108, що входять до неї, або у четвертій частині всіх статей (див.
таблицю). При цьому у ст.44, 65 використано по два формально
невизначених поняття, у ст.66, 67 – по три, а у ст.35, 37 – аж по
чотири. Разом використано 25 таких понять, а деякі з них по 2-3 рази.

Використані у проекті неформальні поняття можна за ступенем їх
визначеності згрупувати на два основні види: оціночні і напівоціночні
(проміжні між оціночними та формально визначеними).

Зважаючи на наведені у літературі погляди, можна стверджувати, що
оціночно-правове поняття – це виражена в юридичній нормі абстрактна
характеристика соціальної (особистої, групової чи іншої) значимості
реальних або потенційних фактів, яка має бути неодмінно конкретизована в
процесі застосування чи реалізації такої норми, завдяки чому
забезпечується юридичний вплив держави на всі індивідуалізовані факти,
яким притаманна така значимість. Кримінально-правове оціночне поняття –
це поняття, що відображає кількісну або якісну кримінально-правову
характеристику, яка конкретизується безпосередньо правозастосовним
суб’єктом у кожному індивідуальному випадку, оскільки, будучи формально
однаковою за формою зовнішнього прояву (наприклад, “істотна шкода”),
може мати різну соціально-правову значимість (наприклад, бути істотною
чи менш істотною, чи неістотною) у кожній конкретній ситуації.

Напівоціночні – це поняття, зміст яких є відносно визначеним, оскільки
потребує ще тлумачення для забезпечення однаковості їх застосування.
Такі поняття з, одного боку, обмежують правозастосовувача певними
межами, оскільки нібито достатньо зрозуміло подані як у самих нормах,
так і у роз’ясненнях. З іншого ж боку, вони дозволяють здійснювати
індивідуальний підхід до конкретних правовідносин, тому що можуть
по-різному тлумачитись, а у випадку, коли є перелік окреслених ними
фактів, дають можливість безпосередньо правозастосовувачу вибрати
найсуттєвіші з них, зважаючи на конкретну ситуацію. Дані поняття здатні
відображати певним чином соціально-правову значимість оцінювальних діянь
і їх певне розуміння буде зумовлювати прийняття правових актів. Щодо
кримінального кодексу, то напівоціночні поняття – це поняття, що
фіксують ті кримінально-правові характеристики, які потребують
конкретизації з боку правозастосовних суб’єктів, а відповідне розуміння
і трактування яких впливає на правильне застосування кримінального
закону. До них належать, наприклад, такі, як “одурманюючі засоби”,
“злочинна організація”.

Неформальні поняття можна класифікувати на кількісні та якісні. Під
кількісними у юридичній літературі розуміють поняття, які вказують на
ступінь, інтенсивність, розмір ознак, що утворюють соціальну значимість
діяння, яка відповідає значимості, передбаченій у нормі законодавцем
(“великий розмір”, “значна шкода”). Якісні ж – це поняття, що
відображають соціально-ціннісні орієнтири законодавця, які
конкретизуються правозастосовними суб’єктами у кожному конкретному
випадку. Це, зокрема, такі поняття, як “низькі спонукання”, “корисні
мотиви”.

У загальній частині проекту КК використано 14 кількісних і 21 якісне
поняття, що у відсотковому співвідношенні становить, відповідно, 40 і
60. Таке співвідношення зумовлюється, як видається, тим, що Загальна
частина згаданого проекту містить вихідні, базові засади кримінального
закону, що є близькими за змістом саме якісним неформальним поняттям.

Введені до загальної частини проекту КК України оціночні та
напівоціночні поняття відображають різні явища, обставини, процеси
суспільного буття та їхні ознаки. Проаналізувавши неформальні поняття,
можна зазначити, що вони використовуються у Загальній частині проекту
Кримінального кодексу для позначення:

фізичного та психологічного стану особи (3 поняття);

h7/

h7/

I

????????????¤?$??????????характеру поведінки особи (11 понять);

якостей предмета чи явища (3 поняття);

обстановки, обставин та ін. (8 понять);

міри величини (11 понять) (див. таблицю).

Найчастіше у проекті використовуються такі поняття, як: “сумлінне
ставлення”, “зразкова поведінка”, “щире розкаяння”, що позначають
поведінку особи. Це пояснюється тим, що КК України найчастіше
регламентує діяння особи.

Отже, головне призначення неформальних понять – це регламентація явищ,
які можуть мати різну соціальну значимість у кожній конкретній ситуації
(і така значимість має визначатися безпосередньо правозастосовним
суб’єктом).

Дослідження показали [1, с.6, с.8], що оціночні норми та й напівоціночні
також вводяться у текст закону у випадках, якщо виникає:

необхідність створення правових норм, призначених для регулювання
суспільних відносин, соціальна значимість яких швидко змінюється з
плином часу (наприклад, оціночне поняття “значна суспільно-корисна
мета”, використане у ч.2 ст.41 проекту);

практична складність або неможливість передбачити усі суттєві для справи
факти, що можуть мати “задане” у нормі значення, зокрема, в разі набуття
певними явищами “узаконеної” соціальної значимості лише у сукупності з
індивідуальними особливостями кожної конкретної ситуації (наприклад,
оціночне поняття “надзвичайні події”, використане у ч.3 ст.41 проекту);

необхідність створення приписів для впливу на такі відносини, факти, які
мають ідентичну соціальну значимість, проте формальні, емпірично
фіксовані ознаки яких є різними у кожній конкретній ситуації (наприклад,
оціночне поняття “тяжкі наслідки”, використане у ч.5 ст.67 проекту);

необхідність регулювання відносин з яскраво вираженим морально-етичним
змістом, в яких неминуче наявні різноманітні варіанти, відтінки та ін.
(наприклад оціночне поняття “особлива жорстокість”, використане у ч.10
ст.67 проекту).

Переглядаючи випадки використання оціночних понять у Загальній частині
проекту Кримінального кодексу України крізь призму названих передумов,
можна дійти висновку, що переважаюча їх більшість введена в текст
підставно та обгрунтовано.

Візьмемо для прикладу оціночні поняття, використані у ст.74 та ст.67. У
ч.4 ст.74 для характеристики поведінки особи використано оціночні
поняття “бездоганна поведінка і сумлінне ставлення до праці”. Саме
поєднання двох складових такої поведінки “бездоганна” та “сумлінне”
(характеристик, які вказують на позитивні дії людини) дає змогу суду
провести всебічний її аналіз, виявити у кожному конкретному випадку
чинники, що вказують на відсутність у ній загрози для суспільства.
Оціночне поняття “особлива жорстокість” (ч.10 ст.67) позначає обставину,
яка обтяжує відповідальність під час призначення покарання. Воно дає
можливість належно юридично оцінити дії злочинців, направлених проти
особи, що приносять людині страждання і суперечать нормам моралі та
гуманізму.

У той же час не можна не зазначити, що використання у проекті таких
понять, як “тяжка шкода, яка явно не відповідає небезпечності посягання”
(ч.3 ст.35), “явно злочинний наказ” (ч.3, 4 ст.40) у майбутньому може
створити певні труднощі для правозастосувальних органів. Поєднання у
ст.35 двох неформальних понять “тяжка” та “явно”, як видається, викличе
на практиці чимало ускладнень (наприклад, чи буде перевищенням меж
необхідної оборони застосування вогнепальної зброї і нанесення тяжких
тілесних ушкоджень особі, яка намагається вчинити грабіж, погрожуючи
холодною зброєю).

У частинах 3 та 4 ст.40 говориться про відповідальність за виконання
“явно злочинного наказу або розпорядження”. А які ж критерії явної
злочинності? Наприклад, чи може черговий на прохідній вважати явно
злочинним і виконувати або ж не виконувати наказ керівника про випуск
транспортного засобу без відповідних документів, якщо керівник заявляє,
що документи залишились у нього?

Наявність у Загальній частині проекту нового Кримінального кодексу
України неформальних понять – це чинник, який зумовлює стабільність,
дієвість, певну індивідуалізованість кримінального закону у майбутньому.

Загроза помилок при застосуванні неформальних норм повинна
попереджуватись шляхом тлумачення вміщених у них оціночних понять, та
запровадженням спеціальної системи гарантій під час їх застосування [2,
с.1, с.12, с.89, 110 С., с.35-38].

Література

Кашанина Т.В. Оценочные понятия в советском праве: Автореф. дис. … канд.
юрид. наук. – Свердловск, 1974. – С.6; Косович В.М. Оцінювання і оцінки
у правовому регулюванні: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Львів, 1996.
– С.8.

Наумов А.О. О конкретизации тяжких последствий преступного деяния
// Советская юстиция. – 1972. – №11. – С.12; Кашанина Т.В. Там же. –
С.1.; Фролов Е.А., Питецкий В.В. Гарантии законности и оценочные понятия
в уголовном праве // Советское государство и право. – 1979. – №6. –
С.89; Питецкий В.В. Применение оценочных признаков уголовного закона. –
Красноярск, 1996; Косович В.М. Деякі проблеми використання оціночних
понять у сучасній юридичній практиці // Матеріали III регіональної
наукової конференції. – Львів, 1997. – С.35-38.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020