UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГалицький становий сейм: історія становлення та діяльність(1775-1845 рр.) (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3398
Скачало259
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Галицький становий сейм: історія становлення та діяльність(1775-1845

рр.)

 

У 1775 р. в Галичині патентом від 13 червня 1775 р. був створений

Галицький становий сейм (Landst(nde), або так звані Стани крайові [7,

с.98]. Це був провінційний становий сейм, організований за взірцем

сеймів інших коронних земель Австрії. Створюючи цей орган, австрійська

влада мала на меті ліквідувати традиційні установи польських сеймиків та

прихилити на свою сторону шляхетську верхівку краю і в такий спосіб

укріпити панування на галицьких землях.

 

Із зміцненням абсолютної влади Габсбургів сейм, колись важливий орган

законодавчої влади та крайового самоуправління, перетворився на

допоміжну установу австрійської адміністрації [4, с.15]. Лише назва та

форма цього органу нагадувала про його минулу вагомість.

 

Згідно з патентом 1775 р., сейм повинен був складатися з магнатів,

шляхти та представників міст. До магнатів відносили князів, графів,

баронів, архієпископів, єпископів та інфулатів римо-католицького та

греко-католицького обряду. Серед шляхти право участі у сеймі визнали за

всіма поміщиками, котрі сплачували щорічно мінімум 75 ринських (тобто

300 польських злотих) так званої домінікальної контрибуції, та прелатами

і каноніками обох обрядів. Крім того, магнати, як і шляхта, могли брати

участь у роботі сейму, якщо не були мішаними підданими або, як їх ще

називали, подвійними обивателями (sujets mixtes). Ними вважали усіх

поміщиків, нерухома власність яких внаслідок розмежування опинилась по

обидві сторони кордону, і не вдавалося встановити їх постійного місця

проживання (domicylu). До категорії подвійних обивателів зараховували

також осіб, землі яких знаходились на території Галичини, але вони

реально виконували певні функції у Польщі і тому постійно перебували у

Варшаві. Цих осіб позбавляли права участі в сеймі, оскільки вони “не

зовсім належать до Галіції, і тому як станам держави, так і краю, якоюсь

мірою через свою несвідомість, стають шкідливими” [2, с.56]. Міста мали

у сеймі скромну репрезентацію в особі двох представників Львова.

Імператриця Марія Терезія пообіцяла іншим містам, що і вони згодом

здобудуть право представництва у сеймі, однак ні вона, ні її наступники

не дотримали обіцянки, а тому участь міст у сеймі була лише символічною.

 

 

У 1787 р. до складу сейму ввійшли представники знаті Буковини, яка з

1786 р. підпорядковувалась галицькій адміністрації.

 

Повноваження галицького станового сейму були мізерними. Він розглядав

деякі питання розподілу податків та мав право складати щодо цього певні

документи і надсилати їх на розгляд Надвірної Канцелярії.

 

Сесії сейму відбувалися під керівництвом губернатора один раз на рік.

Крім того, сейм обирав терміном на шість років зі свого складу

виконавчий орган – Становий (Крайовий) комітет (Landes Ausschuss), який

складався з трьох магнатів і трьох представників шляхти. Посади ці були

платні – 2000 ринських за термін скликання. Що два роки двоє членів

комітету змінювались, а нові кандидатури обирались таємним голосуванням

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ