UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізація самоуправління в Галичині за часів австрійського панування (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2362
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Організація самоуправління в Галичині за часів австрійського панування

 

У сучасних умовах розбудови правової держави зростає інтерес до історії

становлення та розвитку державних органів України. Зокрема, заслуговує

на увагу аналіз організації самоуправління в Галичині за часів

австрійського панування. Поряд з урядовими органами адміністративного

управління в Галичині існували ще органи крайового та місцевого

самоуправління. Антинародний принцип австрійського самоуправління

полягав у розчленуванні завдань і функцій урядового управління і

самоуправління.

 

У 1861 р. австрійський імператор Франц-Йосиф І видав “Крайовий статут і

сеймову виборчу ординацію для королівства Галичини і Лодомерії з великим

князівством Краківським” [9, с.120-151].

 

Вибори до Галицького крайового сейму, який з 1881 р. проводив свою

роботу в будинку головного корпусу нинішнього Львівського національного

університету ім. І.Франка, відбувалися за куріальною системою. Всі

виборці поділялися залежно від їх соціально-класової належності на

чотири курії, кожна з яких окремо обирала депутатів сейму строком на 6

років.

 

До першої курії входили великі землевласники, причому одного депутата

обирали 52 поміщики (за офіційними даними 1908 р. в Галичині було 2297

поміщиків).

 

Друга курія складалась з представників великої торгово-промислової

буржуазії, об’єднаної в трьох (Львів, Краків, Броди) торгово-промислових

палатах. У всій Австрії було 29 торгово-промислових палат, діяльність

яких регулювалась законом від 29 червня 1868 р. з деякими змінами,

внесеними в 1901 році.

 

До третьої курії входили міська буржуазія великих міст, а також

чиновники і представники вільних професій (адвокати, лікарі та ін.).

Одного депутата обирали 2 264 виборці цієї курії.

 

Якщо перші три курії обирали своїх депутатів безпосередньо, то вибори в

четвертій, сільській, курії були двоступеневі: на 500 так званих

правиборців обирався один уповноважений, який мав право голосувати за

того чи іншого кандидата в депутати. Одного депутата, по суті, обирали 8

792 виборці. Проте в силу дії майнового цензу не всі селяни входили до

четвертої курії, чимало селян були позбавлені виборчого права. Помилково

вважати, що сільська курія могла обирати депутатів-селян. По цій курії

переважно обирали представників шляхти, рідше – сільського духовенства

та інтелігенції і тільки зрідка самі селяни. Шляхта не допускала до

сейму депутатів – селян. Один з поміщицьких депутатів відверто заявляв:

“Знаємо, що було б не добре, а шкідливо … коли б селяни самі себе

обирали. Ми цього зовсім не бажаємо” [7, с.309].

 

Відкрите голосування давало надзвичайно великі можливості для зловживань

шляхом підкупів і терору з боку державно-адміністративного апарату. “Не

хочу говорити, – вказував з трибуни сейму один з депутатів, – що в нас є

майже при всіх виборах так звані урядові кандидатури, проте всі знаємо і

знаєте, панове, що жандарми в тих справах мають дуже великий вплив… Що

стосується їх діяння при виборах, то скажу, наприклад, що в Турці (нині

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ