UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуди присяжних у Галичині в 1930-х роках (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1149
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Суди присяжних у Галичині в 1930-х роках

 

Значне місце у розвитку судової системи міжвоєнної Польщі посідали суди

присяжних. В їх долі відбилася суспільно-політична боротьба, яка

точилася в країні і в період демократичної фази її розвитку, і,

особливо, після державного перевороту 1926 року, який привів до зміни

політичного устрою держави, що дедалі більш визначався тенденцією до

встановлення авторитарного режиму. Створення тоталітарного режиму

супроводжувалося обмеженням компетенції судів присяжних, що привело

врешті решт до їхньої ліквідації [1, с.485]. Тому становище цих судів на

різних етапах розвитку держави і права міжвоєнної Польщі викликає

значний інтерес у науковців – істориків права.

 

Певний доробок з даної проблеми становлять праці польського дослідника

П.Стаханчика [2, 3]. Аналізуючи дискусії, що велися навколо судів

присяжних, автор узагальнив позицію польської та української преси щодо

цих інституцій. Західноукраїнський журнал “Життя і Право” (1928-1939)

П.Стаханчик відносить до тих органів преси, який найбільш принципово і

компетентно висловлювався за утримання судів присяжних та їх

удосконалення як однієї з основ демократичного судочинства [3, с.162].

 

Журнал “Життя і Право” – орган Союзу Українських Адвокатів і Товариства

Українських Правників у Львові у радянські часи зберігався в спеціальних

фондах, які були недоступні для істориків права. Лише частково уже в

пострадянський період польські та українські дослідники змогли з ними

ознайомитись. Зокрема, заслуговує на увагу праця М.Петріва, яка містить

систематичний покажчик змісту журналу [4].

 

Звернення до журналу “Життя і Право” дає змогу глибше висвітлити його

засади і напрям, які виявлялися у захисті саме інтересів українського

громадянства і намаганні зберегти для нього певні гарантії у судовій

системі та судочинстві Польщі в міжвоєнний період.

 

Характерно, що в своїх публікаціях провідні автори журналу відстоювали

найбільш прогресивні принципи судового права. Так відомий

західноукраїнський адвокат і захисник у карних процесах, журналіст,

голова проводу Української соціал-демократичної партії (1930-1934) Лев

Ганкевич у статті “Чи усунути суди присяжних?” доказово полемізував з

видатним польським правознавцем, суддею Найвищого Суду, секретарем

Кодифікаційної Комісії в Варшаві, професором Станіславом Раппапортом,

який схилявся до обмеження компетенції присяжних судів та їх ліквідації

[5, с.25].

 

Свою позицію С.Раппапорт обґрунтовував тим, що нібито в Польщі немає

традиції судів присяжних, тому в них потреби немає, і в Західній Європі

взагалі активізувався рух проти цих судів [5, с.25]. Він вважав, що

“державний суддя” більш об’єктивний і незалежний, а незалежність

присяжного судді – це тільки “віра”, тільки “ефектовна і суґґестивна

отрута” [5, 28]. У відповідь на це Л.Ганкевич доводив, що суди присяжних

– це здобуток розвитку демократичної думки, а їх не терпить диктатура і

головна ідея цієї інституції полягає в тому, що “судять не на основі

мертвої букви закону, а на основі своєї совісті” [5, с.25]. Л.Ганкевич

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ