UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема рівноправності жінки в працях Михайла Павлика (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1686
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема рівноправності жінки в працях Михайла Павлика

 

 

Початки жіночого руху на українських землях у рамках як Російської, так

і Австро-Угорської імперії збіглися з хвилею національного відродження,

з початком консолідації національно-демократичних сил і творення

політичних партій. Історія жіночого руху на Україні – це історія

утвердження ідеї рівноправності, рівноцінності жінки, історія торування

шляху до визнання її як громадянина, професіонала, повноправного

учасника політичного життя.

 

На західноукраїнських землях до середини 70-х років ХІХ ст. проблема

рівноправності жінки існувала переважно на рівні засвоєння ідей

європейської літератури з жіночого питання, на рівні окремих міркувань

щодо доцільності суспільної рівноправності жінки, на рівні організованої

церковної доброчинної діяльності.

 

Створення Станіславського жіночого товариства у 1884 році стало і

вихідною точкою жіночого руху, і поштовхом до його розвитку. Не було

громадського чи політичного угруповання, яке б не висловило свою позицію

в жіночому питанні. Біля витоків руху, спрямованого на досягнення

рівноправності жінок, стояли Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло

Павлик, які багато в чому визначили його демократизм, практичну

спрямованість на національне відродження. Особливий інтерес викликає

творча спадщина видатного українського мислителя Михайла Павлика, який

приділяв значну увагу питанню рівноправності жінки у суспільстві.

 

Здійснивши глибокий аналіз соціального становища жінок, Михайло Павлик

окреслив основні напрями реформування суспільних відносин з метою

досягнення реальної рівноправності жінок. Він висунув ідею

нероздільності звільнення жінки і соціального поступу, вказуючи на

величезні можливості залучення жінок до процесу національного,

економічного і культурного відродження української нації. Проте ні

соціальні, ні політичні революції не забезпечують довготривалих

суспільних змін. Чоловіки не змінять становища жінки, не розкріпачать

її. Звільнення мусить іти від самої жертви гніту, має бути

самозвільненням. Чимраз активніша участь жіноцтва в громадському житті,

навіть позбавлена чіткої ідеологічної спрямованості, приведе до того, що

жінки краще зрозуміють не тільки потреби громади, але і своє

підпорядковане становище в ній.

 

На думку Павлика, зміни в Україні закоріняться тільки тоді, коли вони

супроводжуватимуться змінами в способі життя жінок. Без активної участі

жінок у розвитку суспільства він буде ілюзорним. Тому слід чітко

усвідомити першочергове значення проблеми рівноправності жінки в

контексті інших прав людини.

 

Першою умовою досягнення незалежності жінки, рівності її з чоловіком у

суспільному житті є освіта. Система шкільництва віддзеркалювала

соціальну нерівність: трирічні школи по селах не давали можливості для

подальшої освіти, а чотирирічні школи, які відкривали доступ до

торговельної чи академічної середньої школи, були тільки у великих селах

[1, c.88]. Середні школи були лише у великих містах, а це майже

унеможливлювало навчання в них сільських дітей. Та навіть цей

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ