UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1901
Скачало195
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні

 

Становлення правової держави в Україні значною мірою залежить від

“якості” правозастосувальної діяльності державних органів. Як відомо,

характеризуючи правозастосування, а особливо коли йдеться про

застосування норм кримінального права, користуються терміном юридична

кваліфікація.

 

У літературі розрізняють два значення поняття юридичної кваліфікації:

1) процес формування правової оцінки, тобто зіставлення ознак фактичних

обставин і ознак, визначених правовою нормою; 2) результат зазначеного

процесу – висновок про відповідність ознак фактичних обставин і норм

права, відображених правозастосувальними органами в процесуальних

документах [2, с.7].

 

Вивчення матеріалів судової практики виявляє, що юридична кваліфікація

часто ототожнюється з юридичною оцінкою [10].

 

З погляду аксіології юридична кваліфікація являє собою правову оцінку

конкретного життєвого випадку, скеровану на виявлення юридичної

значимості фактичних обставин, яка виражається в зіставленні й фіксації

відповідності (чи невідповідності) ознак цих обставин і закріплених

нормами права ознак юридичних фактів [7, с.4].

 

Юридична кваліфікація пронизує весь процес правозастосування і необхідна

на кожному його етапі [8, с.77]. У результаті кваліфікації на підставі

юридичної норми відбувається відмежування правомірної поведінки від

правопорушення, а також здійснюється диференційована оцінка конкретних

видів правопорушень [6, с.90].

 

Така ситуація спонукає до комплексного дослідження зазначених явищ.

Спробуємо розглянути проблеми юридичної кваліфікації у правозастосуванні

з позицій аксіології.

 

В аксіологічному аспекті, як уже зазначалось, правозастосування – це

система пізнавально-оціночних дій (пізнання фактів, що мають юридичне

значення і встановлення юридичної значимості фактів через дооціночне і

оціночне пізнання), спрямованих на формування оцінок, що лягають в

основу правозастосувальних рішень.

 

Оцінювання при правозастосуванні – це найперше зіставлення досліджуваних

фактів з оцінками, встановленими законодавцем в юридичних нормах з метою

встановлення їх значимості. Воно містить у собі низку

пізнавально-оціночних дій, які можна розмежувати на окремі стадії:

 

1) з’ясування необхідності правозастосувального оцінювання через

встановлення фактів, що потребують правового втручання (дооціночне

пізнання) та встановлення їх соціальної та правової значимості (оціночне

пізнання). Цю стадію можна назвати “встановлення підстав для порушення

правозастосувального провадження”, або попередньою кваліфікацією [9,

с.118];

 

2) відшукування правової норми, призначеної впливати на досліджувані

факти;

 

3) пізнання даної правової норми (ознайомлення з текстом, перевірка її

юридичних властивостей, з’ясування змісту), визначення закріплених у ній

юридично значимих елементів (ознак діяння), з якими пов’язуються певні,

передбачені нормою, правові наслідки;

 

4) пізнання та зібрання фактів, що можуть виступати в ролі доказів

шляхом встановлення значимості обставин досліджуваних правовідносин

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ