UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми вдосконалення законодавства України про свободу віросповідання та релігійні організації (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2432
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми вдосконалення законодавства України про свободу віросповідання

та релігійні організації

 

У системі законодавства України з питань прав людини і громадянина

важливе місце займають закони про свободу віросповідання та релігійні

організації. Правову основу діяльності релігійних організацій становлять

Конституція України, яка проголошує, що кожен має право на свободу

світогляду і віросповідання (ст.35), а також Закон України “Про свободу

совісті та релігійні організації” від 23.04.91 р. У низці інших

нормативно-правових актів визначені юридичні засоби реалізації, охорони

і захисту свободи вибору світогляду та віросповідання, а також окремих

її елементів (можливостей), зокрема таких, як право на світську та

релігійну освіту, право на альтернативну (невійськову) службу [3]. Крім

того, згідно зі ст.9 Конституції України, частиною національного

законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на

обов’язковість яких надана Верховною Радою України і в яких, зокрема,

також закріплюється свобода світогляду та віросповідання. До них

належать насамперед Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

(ст.18) та Конвенція про захист прав людини і основних свобод (ст.9).

 

Отже, можна стверджувати, що у системі законодавства України досить

чітко викристалізовується та його ділянка, яка торкається свободи

світогляду і віросповідання і релігійних організацій. Можна констатувати

існування комплексного інституту законодавства, який є основою

юридичного механізму забезпечення свободи світогляду і віросповідання.

 

Однак аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, які

входять до складу цього інституту, виявляє, що серед їх приписів є й

такі, що не відповідають Конституції України, суперечать один одному, а

також потребують коректування і доповнень унаслідок змін, що відбулись у

соціальному житті Україні.

 

У порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради України було подано

низку пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства з питань

свободи віросповідання та діяльності релігійних організацій [8; 9].

Однак на сьогодні вони не реалізовані і навіть, наскільки відомо,

відкликані їх авторами.

 

У пропонованій статті висловимо деякі міркування щодо можливостей

поліпшення законодавчого регулювання зазначених питань.

 

Насамперед законодавство, яке ми розглядаємо, має бути приведене у

відповідність до Конституції України, зокрема у ньому повинна

гарантуватися кожному (а не лише громадянам України) свобода світогляду

і віросповідання. Окрім того, треба говорити не про свободу совісті, як

це сформульовано у відповідному Законі України, а про свободу світогляду

і віросповідання.

 

У Конституції України закріплено важливий принцип, згідно з яким “жодна

релігія не може бути визнана державою як обов’язкова”. Цей принцип має

бути відображений і в Законі України “Про свободу совісті та релігійні

організації”.

 

У цьому ж законі слід закріпити такий елемент (можливість) свободи

віросповідання, як право на альтернативну (невійськову) службу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ