UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридичні властивості суб’єктів права (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2128
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридичні властивості суб’єктів права

 

 

Наділення людей правами та обов’язками передбачає досягнення певної

мети, яка в державі виражається у задоволенні потреб та інтересів як

самих носіїв прав і обов’язків, так і потреб усього суспільства в

цілому. Для цього люди повинні мати змогу реалізувати свої права та

обов’язки, передусім вступивши у правовідносини. А проте учасниками

правовідносин можуть бути не лише окремі індивіди, але й інші суб’єкти,

переважно юридичні особи (наприклад, підприємства, установи,

організації), які відповідно до законодавства є носіями прав та

обов’язків і тому також визнаються суб’єктами права.

 

Щоб бути учасниками правовідносин, фізичні та юридичні особи повинні

бути наділені законом певними властивостями, сукупність яких утворює

поняття правосуб’єктності. Правосуб’єктність – це властивість, якою

особа наділена на підставі загальної правової норми; це умова можливих

правовідносин, необхідна передумова правовідносин, змістом яких є

конкретні права і обов’язки [5, с.107].

 

Правосуб’єктність охоплює правоздатність, дієздатність і правовий статус

[13, с.134]. Правоздатність – це здатність особи мати права та

обов’язки. Дієздатність – це здатність особисто, своїми діями набувати

юридичних прав та нести відповідні обов’язки, а також реалізовувати ці

права і виконувати обов’язки.

 

Кожний суб’єкт права внаслідок самої дії закону, тобто незалежно від

участі в тих чи інших правовідносинах, наділений певним комплексом прав

і обов’язків, які створюють його правовий статус. Правовий статус має

особливе, визначальне значення для правового регулювання поведінки осіб:

він служить передумовою конкретних взаємовідносин між ними, зумовлює

зміст поведінки особи в різних життєвих ситуаціях.

 

Значення поняття правового статусу полягає в тому, що він дає змогу

виділити такі права і обов’язки, які не можуть бути відчужені або

скасовані, не можуть змінюватись угодою окремих людей. Невідчужуваність

правового статусу прямо закріплена в Конституції України: “права і

свободи людини є невідчужуваними та непорушними”, “не можуть бути

скасовані” (ст.21,22).

 

Категорія правового статусу не охоплює всіх юридичних можливостей і

обов’язків, які випливають для суб’єкта права безпосередньо з дії

законів. Вона містить у собі лише загальні права та обов’язки, які

служать абстрактною передумовою виникнення конкретних суб’єктивних прав

і обов’язків у правовідносинах, учасником яких може стати суб’єкт права.

Але поряд із загальними правами та обов’язками законодавство надає людям

права і обов’язки, визначені за своїм змістом. Ці права є не передумовою

участі в правовідносинах – вони служать засобом задоволення конкретних

інтересів людей, а обов’язки забезпечують дотримання інтересів

суспільства.

 

Як учасник правовідносин кожний суб’єкт права може мати визначене коло

конкретних суб’єктивних прав та обов’язків. У юридичній науці відомі

різні погляди щодо введення їх у зміст правового статусу. На думку

деяких авторів, правовий статус охоплює як права та обов’язки, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ