UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро недійсність умов трудового договору (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4797
Скачало301
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про недійсність умов трудового договору

 

 

Одним з аспектів дослідження трудового договору є проблеми, пов’язані з

визнанням недійсними його умов. Переважно "недійсними" вважають умови,

що не мають законної сили. За трудовим законодавством, такими, що не

мають законної сили, визнаються умови договорів про працю, які

погіршують становище працівників порівняно з трудовим законодавством

України (ст. 9 КЗпП України). У першій своїй редакції ця стаття містила

положення, яким визнавались недійсними умови договорів про працю, що

суперечили чинному законодавству. На сьогодні законодавець змінив цю

норму, що певною мірою дало змогу розширити межі договірного регулювання

трудових правовідносин. Зокрема, сторони, керуючись обов’язковим

мінімумом правових гарантій, передбачених трудовим законодавством для

працівників, мають можливість встановлювати додаткові, як правило, вищі

гарантії порівняно з наявними. Тим не менше, як відзначають автори

Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю, на

сьогодні ст. 9 КЗпП України все ж залишається певною перешкодою для

запровадження ринкових елементів у трудові відносини. Трудові відносини,

консервуються на рівні мінімуму трудових прав працівників і максимуму

їхніх обов’язків. При цьому, на думку цих авторів, ст. 9 КЗпП забороняє

працівнику брати на себе обов’язки, не передбачені законодавством, та

відмовлятися від прав, передбачених законодавством [1, с. 78].

 

Зазначимо, що не ст. 9 КЗпП України є перешкодою для розширення

договірних можливостей працівника і роботодавця, а формальний характер

законодавчого визначення трудової функції працівника. Адже, ст. 21

чинного тепер КЗпП України визначає її, як "роботу, визначену угодою"

сторін. А ст. 31 КЗпП забороняє вимагати від працівника виконання роботи

не обумовленої трудовим договором. Керуючись правилами, що містяться у

статтях, деякі науковці вважають, що конкретний обсяг і вид роботи

можуть бути будь-якими, а отже, дозволяється виходити за межі

нормативно-правових актів"[2, с. 70]. Інші, посилаючись на ч. 2 ст. 32

КЗпП, наголошують, що робота обумовлена трудовим договором, є роботою,

яку виконують у межах спеціальності, кваліфікації чи посади [1, с. 124].

 

 

Такий неоднозначний підхід зумовлює виникнення розбіжностей між

сторонами трудового договору як під час його укладення, так і в процесі

реалізації. Відтак, пропонується закріпити на законодавчому рівні

поняття трудової функції працівника, визначивши легально ознаки, які її

характеризують. Такими ознаками називають спеціальність, кваліфікацію та

посаду. Спеціальністю є частиною трудової діяльності в межах певної

професії [3, с. 217]. Під професією прийнято розуміти здатність

працівника застосовувати свої трудові здібності відповідно до наявних у

нього певних знань, навичок та вміння [3, с. 217]. Кваліфікація – це

рівень теоретичних і практичних знань за відповідною професією та

спеціальністю, який відповідає тарифному розряду, класу, категорії,

вченому ступеню та ін. [3, с. 217]. Для службовців чинником, який

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ