UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрава на землю не власників земельних ділянок (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3915
Скачало435
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Права на землю не власників земельних ділянок

 

Основним титулом, на якому здійснюється сьогодні використання земель в

Україні, є право власності. Новий Земельний кодекс України [1],

прийнятий 25 жовтня 2001 року, істотно змінив структуру земельної

власності в Україні порівняно з попереднім земельним законодавством,

закріпивши приватну, комунальну та державну власність на землю.

 

Значно розширено коло суб’єктів права власності на землю в Україні,

якими визнаються: а) громадяни та юридичні особи – на землі приватної

власності, б) територіальні громади, які реалізують це право

безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі

комунальної власності, в) держава, яка реалізує це право через

відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.

 

Зміни власності на землю доцільно проілюструвати й деякими статистичними

даними. Зокрема, на початок 2001 року у державній власності перебувало

45,8% земель [2, с. 11]. Здійснено паювання 26,4 млн га, переданих у

колективну власність 11419 підприємствам. Право на земельну частку (пай)

набули 6,5 млн громадян. Середній розмір земельної частки (паю)

становить 4,1 га. Приватизували свої земельні ділянки на площі 3256 тис.

га 11 млн громадян, 37,6 тис. фермерських господарств використовують

майже 2 млн га сільськогосподарських угідь [3, с. 6]. Ці та інші цифри

свідчать про кардинальні перетворення відносин власності на землю в

Україні, які є фундаментом для розвитку ринкового обігу земельних

ділянок.

 

Проте, крім права власності як основної організаційно-правової форми

використання земель, земельне законодавство передбачає також інші права

на земельні ділянки, на підставі яких особи – невласники земельних

ділянок вправі їх використовувати. Всі ці титули похідні від права

власності на землю.

 

Правовими підставами виникнення таких прав на землю, як правило, є

юридичні факти, що стосуються розпорядження власником землі своїм

майном. В одних випадках йдеться про розпорядження земельною ділянкою,

яка перебуває у приватній власності, в інших – публічній. Характерною

рисою прав на землю осіб – невласників землі, є їх нерозривний зв’язок з

правом власності на ту чи іншу земельну ділянку [4, с. 146].

 

Права на землю осіб – невласників земельних ділянок поділяються на два

види – речові та зобов’язальні. Речові права в земельному праві – одна з

правових форм реалізації відносин земельної власності. Їх володільцю

вони дають можливість безпосередньо впливати на земельну ділянку шляхом

панування на нею [5, с. 183].

 

Звичайно, провідним у системі речових прав на земельні ділянки є право

власності, оскільки тільки власнику належить повний комплект повноважень

щодо володіння, користування та розпорядження землею. Однак мета цієї

статті – охарактеризувати права на землю невласників земельних ділянок.

 

До речових прав на землю, передбачених Земельним кодексом України,

відноситься право постійного користування земельною ділянкою (ст. 92 ЗК)

і земельні сервітути (гл. 16 ЗК). Земельний кодекс Російської Федерації

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ