UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФорми землевикористання у СФГ за новим земельним кодексом України (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1989
Скачало200
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Форми землевикористання у СФГ за новим земельним кодексом України

 

З прийняттям Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року нового

Земельного кодексу виникла проблема невідповідності окремих

нормативно-правових актів цьому основоположному закону у сфері

регулювання земельних відносин. Згідно з п. 3 Прикінцевих положень

нового Земельного кодексу України, закони та інші нормативно-правові

акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не

суперечить цьому Кодексу.

 

Однією із сфер, у яких новим Земельним кодексом запроваджуються суттєві

зміни, є сфера фермерського землевикористання. До набрання чинності

новим Земельним кодексом, тобто до 1 січня 2002 року, основним джерелом

правового регулювання земельних відносин за участю селянських

(фермерських) господарств був Закон України Про селянське (фермерське)

господарство" від 23 червня 1993 року. Його норми були досить

непослідовними і суперечливими [1, c. 431].

 

Легальними формами землевикористання у СФГ за Законом України "Про

селянське (фермерське) господарство" були: 1) право приватної власності

на земельну ділянку; 2) право постійного користування землею; 3) право

тимчасового користування землею; 4) оренда земельної ділянки. Де юре

суб’єктом земельних правовідносин у СФГ визнавався голова селянського

(фермерського) господарства, оскільки, згідно з ч. 5 ст. 2 Закону

України "Про селянське (фермерське) господарство", на його ім’я

видавався відповідно Державний акт на право приватної власності на

землю, Державний акт на право постійного користування землею, з ним

укладався договір на тимчасове користування землею, з ним укладався

договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.

 

Визнання голови СФГ одноособовим власником земельної ділянки (орендарем,

землекористувачем) суперечило як правовому режиму майна у господарстві

(спільна сумісна власність членів СФГ), так і правовому статусу

селянського (фермерського) господарства як юридичної особи.

 

Зосередження всіх прав на землю в руках голови СФГ разом із дією

принципу неподільності земельних ділянок у господарстві (ч. 5 ст. 6

Закону України "Про селянське (фермерське) господарство") створило

проблему спадкування земельної ділянки за наявності декількох

спадкоємців. За цих умов зовсім недоречною є ст. 19 Закону України "Про

селянське (фермерське) господарство", яка передбачає, що успадкування

землі і майна СФГ здійснюється відповідно до земельного та цивільного

законодавства України, оскільки ні Земельний кодекс, ні Цивільний кодекс

не містять спеціальних норм про спадкування членами СФГ, а загальні

засади спадкового права не враховують специфіки суб’єктного складу

селянського (фермерського) господарства.

 

Новий Земельний кодекс України вніс значні зміни у структуру

фермерського землевикористання. Відповідно до ст. 31 Земельного кодексу

України, землі фермерського господарства можуть складатися із:

 

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському

господарству як юридичній особі;

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ