UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮридичний аналіз основного складу умисного вбивства за кримінальним кодексом України 2001 року (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3282
Скачало264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за кримінальним

кодексом України 2001 року

 

В сучасній теорії кримінального права немає єдиного розуміння поняття

вбивства. Одні автори вважають, що вбивство – це протиправне, умисне чи

з необережності позбавлення життя іншої людини [1], інші трактують

вбивство як передбачене кримінальним законом, винне,

суспільно-небезпечне діяння, що посягає на життя іншої людини і

спричиняє її смерть [2]. В.О. Навроцький визначає вбивство як

протиправне винне насильницьке позбавлення життя іншої людини [3].

Згідно з чинним КК України (ч. 1 ст. 115), вбивство – це умисне

протиправне заподіяння смерті іншій людині.

 

Важливо звернути увагу на одну обставину, яка стосується поняття

вбивства. Закріплене в ч. 1 ст. 155 КК України поняття вбивства, без

сумніву, має методологічне значення як для науки кримінального права,

так і законодавчої практики. Однак законодавець, визначаючи вбивство

лише як умисне діяння, в ч. 2 ст. 115 і наступних ст. 116, 117, 118 КК,

явно без потреби, наголошує – "умисне вбивство". Крім того, нелогічною

видається редакція ст. 119 КК, де для визначення назви складу злочину і

в диспозиціях норм вживається словосполучення "вбивство через

необережність". Якщо викласти в цьому словосполученні поняття "вбивство"

в тій редакції, що закріплена в ч. 1 ст. 115 КК, то воно звучатиме так:

"умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині через необережність".

З огляду на це в назві ст. 119 КК та її змісті має бути словосполучення

"заподіяння смерті через необережність", як це зроблено в ст. 109

КК Російської Федерації. Власне в ній знайшла свою реалізацію пропозиція

М.Д. Шаргородського, що під вбивством слід розуміти лише умисне

заподіяння смерті людині [4]. Ця пропозиція, на жаль, не знайшла свого

часу підтримки серед науковців. А проте в низці кримінальних кодексів

зарубіжних держав заподіяння смерті з необережності також не

визначається як вбивство.

 

В теорії кримінального права немає одностайної думки щодо поняття

об’єкта злочину. Поділяючи в принципі думку тих авторів, які визначають

об’єкт злочину як охоронювані кримінальним законом суспільні відносини,

визначимо загальний, родовий і безпосередній об’єкти умисного вбивства.

 

Загальним об’єктом основного складу умисного вбивства є вся сукупність

охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин. Родовим об’єктом

є сукупність охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин щодо

забезпечення життя та здоров’я людини; безпосереднім об’єктом –

охоронювані кримінальним законом конкретні суспільні відносини щодо

забезпечення життя людини. Кримінальний кодекс захищає життя кожної

людини незалежно від її соціального стану, національності, раси,

громадянства, віку, стану здоров’я, суспільно-моральної характеристики

та інших ознак.

 

Життя – динамічний стан організму людини, який полягає у неперервності

процесів обміну матерією та енергією з оточуючим середовищем. Проявами

життя людини, зокрема, можуть бути: дихання, рух, збудливість, мислення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ