UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗабезпечення прав цивільного позивача в стадії досудового розслідування (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1913
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Забезпечення прав цивільного позивача в стадії досудового розслідування

 

 

Визнання особи цивільним позивачем зумовлено наявністю

матеріально-правових наслідків у вигляді шкоди, заподіяної злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України, цивільним позивачем визнається

громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали

матеріальної шкоди від злочину і заявили вимогу – цивільний позов про її

відшкодування.

 

Як зазначається в юридичній літературі, потерпілий і цивільний позивач

вправі також пред’явити позов про компенсацію моральної шкоди при

провадженні у кримінальній справі [1, с. 183]. Це доктринальне положення

знайшло своє відображення в проекті КПК, де сказано, що "потерпілий,

який зазнав майнової чи моральної шкоди від злочину чи іншого суспільно

небезпечного діяння, вправі при провадженні у кримінальній справі

пред’явити позов про її відшкодування" і "позивачем визнається фізична

чи юридична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням

заподіяно майнову чи моральну шкоду" Конкретизується, що в кримінальному

процесі можуть розглядатися позови про відшкодування шкоди, заподіяної

не лише безпосередньо злочином, але й суспільно небезпечним діянням

неосудної особи, а також позови про відшкодування витрат на стаціонарне

лікування потерпілого від злочину.

 

КПК і проект КПК встановлюють низку основних положень, що характеризують

пред’явлення і розгляд цивільного позову у кримінальному процесі та

мають важливе значення для цивільного позивача: 1) цивільний позов у

кримінальній справі звільняється від державного мита; 2) цивільний позов

може бути заявлений як під час досудового слідства й дізнання, так і під

час судового розгляду справи, проте до початку судового слідства; 3)

доказування цивільного позову відбувається за правилами, встановленими

Кримінально-процесуальним кодексом, а якщо певні процесуальні відносини

ним не врегульовані, то до них застосовуються норми Цивільного

процесуального кодексу, якщо вони не суперечать засадам кримінального

судочинства; 4) особа, яка не заявила цивільний позов у кримінальному

процесі, а також особа, чий позов судом залишений без розгляду, вправі

заявити його в порядку цивільного судочинства; 5) у випадках, коли цього

вимагає охорони інтересів держави, а також громадян, які за станом

здоров’я чи з інших поважних причин не можуть самі захистити свої

майнові права, цивільний позов у кримінальному процесі заявляє прокурор.

 

КПК не передбачає, в якій формі і на чиє ім’я має подаватися цивільний

позов. Питання про адресата цивільно-правових вимог є дискусійним.

Вирішуючи це питання, за С.А. Александровим, необхідно поряд з

кримінально-процесуальними нормами враховувати вимоги і ЦПК (ст. 137),

який зобов’язує в позовній заяві зазначати назву суду, назву позивача.

Тому автор поділяє думку, згідно з якою позов адресується відповідачу і

компетентним органам одночасно [2, с. 21-22]. Думається, що дана позиція

не враховує специфіку цивільного позову в кримінальній справі.

 

Орган розслідування не може залишити позовну заяву без розгляду на тій

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ