UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізація і діяльність судових органів у Галичині (1772-1848 рр.) (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1058
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Організація і діяльність судових органів у Галичині (1772-1848 рр.)

 

У Галичині в перші роки після захоплення її Австрією майже без змін

зберігалась попередня судова система. Різниця полягала лише в тому, що

відтепер заборонялось подавати апеляції в трибунали, які існували раніше

(наприклад, Люблінський), оскільки вони опинились за кордоном. Усі

рішення державних судів виносили від імені австрійської імператорської

влади. Кожному надавалось право оскаржувати рішення судів до

губернатора, а смертні вироки виконували лише після перевірки справи

губернатором.

 

Усі суди поділялися на шляхетські, духовні і міські [6, с.15].

 

Шляхетськими судами першої інстанції були земські і гродські суди.

 

Для духовенства існували особливі єпископські суди у Львові, Перемишлі і

Кракові. Хоча їх компетенція не була чітко визначена, можна встановити,

що до 1784 р. вона поширювалась і на кримінальні справи духовних осіб. З

1784 р. компетенція духовних судів була обмежена лише духовними справами

у вузькому розумінні цього слова. У світських справах, зокрема

кримінальних, духовних осіб позбавляли сану духовним судом і потім

передавали світському суду [5, с.76].

 

Для міського населення існували магістратські суди в містах, які

користувались магдебурзьким правом. Суд ради міста розглядав цивільні

справи, а також спадкові та земельні спори [3, c.62].

 

Оскільки коронні суди після першого поділу Польщі опинились у межах

іншої держави, в 1773 р. у Львові був заснований верховний

губернаторський суд на чолі з губернатором. Він вважався апеляційною

інстанцією для всіх інших нижчіх судів Галичини. Лише під час розгляду

особливо важливих справ цей суд діяв як перша судова інстанція. У 1774

році замість нього у Львові був створений королівський трибунал, який

називався імператорсько-королівським.

 

Він складався з призначеного монархом голови, віце-голови і

трибунальських радників та займався цивільними і кримінальними справами

шляхти, будучи апеляційною інстанцією для міських чиновників-шляхтичів,

а також для міст у цілому як общин, так і корпорацій. Йому належало

право судового нагляду в справах міського населення і, зрештою, право

помилування засуджених до страти селян за винятком тих, хто вчинив

особливо тяжкі порушення закону, коли таке право належало лише

імператору [1, с.176].

 

У 1780 р. при трибуналі була заснована крайова табуля, тобто заведені

книги, в яких повинно було бути вказане становище кожного повітового

маєтку.

 

 

 

?і верховної судової палати, що перебувала у Відні. Одночасно із

заснуванням королівського трибуналу при губернаторстві був створений суд

з фінансових справ, а в 1775 р. – так звана апеляційна рада. Вона як

перша інстанція розглядала справи осіб, котрі не належали до

шляхетського стану, але займали офіційні посади, а також справи

закордонної шляхти; затверджувала вироки з кримінальних справ нижчих

міських і сільських судів, якщо можливим покаранням було не менше ніж

два роки ув’язнення. Трибунал і апеляційна рада перебували під контролем

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ