UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальна теорія держави і права до питання про поняття та структуру вітчизняної антропології права (стаття І) (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4072
Скачало440
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Загальна теорія держави і права до питання про поняття та структуру

вітчизняної антропології права (стаття І)

 

 

Проблема людини, так чи інакше, присутня у всіх науках, хоча науками і

не обмежена. „Антропологи не завжди належно оцінювали той факт, що

антропологія існує не тільки у торговій крамниці, у форту в горах, у

погоні за вівцями, але й у книзі, у статті, в лекції, в музейній

експозиції і останнім часом навіть у фільмі”, – зазначає К. Гірц

[9, с. 24]. Фактично, сучасна антропологія становить систему

різнопредметних (якщо не вважати єдиним предметом антропології людину, а

виділяти в якості предмета її дослідження ті чи інші закономірності

людського існування) дисциплін, котрі розвиваються у двох парадигмальних

площинах: у першій – позитивістсько-орієнтовані антропологічні

дослідження, методологія яких головним чином заснована на

етнолого-антропологічному дослідницькому підході, а в другій –

метафізично-орієнтовані антропологічні дослідження, методологія яких

базується, передусім, на підході філософсько-антропологічному.

 

Слід зазначити, що у науках антропологічна проблематика відображена

по-різному: в деяких вона головна, у деяких – одна з багатьох, проте

така, що за відповідних соціальних умов може стати основною і звернути

на своє вирішення всі зусилля представників певної сфери наукового

знання. Так і виникають нові різновиди антропології.

 

І одним з таких різновидів є антропологія права (за іншою термінологією

– юридична антропологія, правова антропологія, етнологічна

юриспруденція, правове людинознавство, юридична чи правова етнологія або

юридична чи правова етнографія), стосовно визначення якої, як і щодо

багатьох інших галузей антропологічного знання, вчені не мають єдиної

позиції. Проте спільним у їхніх підходах є те, що вказаний вид

антропології переважно пов’язується зі спробою висвітлення особливостей,

засад, засобів і способів впорядкування людського життя у різних типах

суспільств [25], зокрема, у примітивних, хоча цією проблематикою і не

обмежується. Водночас, існує консенсус вчених стосовно

полідисциплінарного характеру антропології права та її евристичних

можливостей [4, с. 30]. При цьому право розуміється нею як світовий

феномен – явище, що: 1) охоплює суспільство в цілому; 2) спроможне бути

головним регулятором конфліктів інтересів, які виникають у соціальній

практиці; 3) є домінуючим засобом контролю у суспільстві порівняно з

іншими засобами [26, p. 451-452]. Як зазначає Н. Рулан, якби юристи

детальніше досліджували своє власне суспільство, вони би краще розуміли,

що правові явища набагато багатші, ніж ті уявлення, до яких часто

зводиться юридичне знання [17, с. 11].

 

В. Бігун вказує на три підходи до визначення антропології, що

розвивається в юриспруденції: 1) змістовно-етимологічний (за походженням

змісту слів); 2) проблемно-оглядовий (на основі історичного та

змістовного огляду проблематики); 3) практико-функціональний (на основі

осмислення практичної ролі цієї галузі юридичних знань) [6, с. 4].

 

Стосовно першого підходу зауважимо, що проблема змістовно-етимологічного

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ