UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКазенні палати як органи управління фінансами російської імперії в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові засади дія
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2410
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Казенні палати як органи управління фінансами російської імперії в

Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: організаційно-правові

засади діяльності

 

Питання забезпечення оптимальних організаційно-правових засад

діяльності органів управління державними фінансами як на центральному,

так і на місцевому рівні в Україні мають важливе значення для формування

ефективного державного апарату. На цей час органи місцевого управління

фінансами загальної компетенції (відповідні управління обласних

державних адміністрацій та державних адміністрацій міст Києва і

Севастополя) не об’єднують у собі всі функції фінансового управління.

Вони не виконують кредитно-фінансової функції держави (це забезпечується

місцевими відділеннями Національного банку України та Державного

казначейства), податкової (вона віднесена до компетенції місцевих

Державних податкових адміністрацій), а також митної (здійснюється

Державною митною службою України) і фінансово-контрольної (розосереджена

між Рахунковою палатою України та місцевими Контрольно-ревізійними

управліннями). Отже, принаймні на місцевому рівні у плані

функціонально-інституційному їх компетенція, з вельми значними

узагальненнями, схожа до тієї, яку мали казенні палати Російської

імперії на території України у пореформені десятиріччя ХІХ та на початку

ХХ ст. Водночас, організаційно-правові засади їх діяльності вітчизняною

історико-правовою наукою не досліджувалися. Отже, звернення до цієї

проблематики має не тільки науково-пізнавальне, а й практичне значення.

 

Унаслідок акцизної реформи 1863 р. [1] та реформи державного контролю

1865 р. [2, c. 3] спеціалізація казенних палат як губернських органів

управління державними фінансами загальної компетенції посилилася. Вони

позбавилися невластивої їм функції фінансового контролю, а також

позбулися адміністрування непрямих податків. Прийняттям “Статуту про

військову повинність” 1 січня 1874 р. казенні палати були остаточно

звільнені від військово-мобілізаційних завдань. Я.І. Козловський

пропонує інструкцію Міністерства фінансів 1865 р., згідно з якою казенна

палата визначалася як “вища фінансова установа в губернії” [4, с. 124].

При цьому ні законодавчі, ні підзаконні нормативні акти цього чи

подальших періодів не визначали в чому полягає ця “вищість”, адже

губернські акцизні управління – органи адміністрування непрямих податків

і одночасно нагляду за виробництвом і обігом підакцизних предметів

(спиртні напої, цукор, сіль, нафта, тютюн, сірники та ін.), управління

митних округів і митниці, контори та відділення державних банків їм не

підпорядковувалися. Єдине – це хіба що ст. 13 “Загального установлення

губернського” Зводу законів Російської імперії видання 1857 р. вносила

казенні палати і підпорядковані їм казначейства до переліку губернських

адміністративних установ.

 

Принципове значення для розвитку всієї фінансової системи Російської

імперії мала бюджетна реформа, мало помічена цивільними істориками і

зовсім не помічена істориками права. Завдяки ініціативності Державних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ