UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУтворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення їхньої діяльності на території України (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1857
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Утворення контрольно-наглядових органів російської імперії та поширення

їхньої діяльності на території України

 

Організація вищих контрольно-наглядових органів Російської імперії на

початку 18 століття та поширення їхньої юрисдикції на українські землі є

однією з найважливіших складових драматичного, суперечливого і

трагічного розвитку державності української нації.

 

Предметом дослідження у запропонованій статті є утворення

контрольно-наглядових органів Російської імперії та поширення їхньої

діяльності на територію України.

 

Реформи Петра І у вищому управлінні Російської імперії XVIII ст.

почалися з утворення спеціальної системи органів, які були покликані

контролювати діяльність державного апарату, як центрального так і

місцевого. Утворення дієвого контролю було необхідне для того, щоб

забезпечити чітку та якісну роботу державних органів все більш

зростаючого чиновницького апарату. Ще в 1700 р. в Росії був виданий указ

про взяття і віддання під суд воєвод за протиправні проступки і

самовладдя [1]. Однак цей указ не визначав поняття злочинних дій

посадових осіб, в ньому навіть не згадувалося про процедуру суду над

винними адміністраторами.

 

З утворенням Сенату, в 1711 р. окремі галузі управління (вища судова, та

виконавча влада, законодавча ініціатива та інше поєднались в його руках.

Указом від 2 березня 1711 р. на першому місці серед обов’язків Сенату

була поставлена вимога про те, “щоб суд був нелицемірний, і нечесних

суддів карати позбавленням честі і всього майна”[2, с. 28].

 

В п. 6. указу було вказано “утворити фіскалів у всіх справах”, тобто

встановити цілу сітку представників нагляду, які б давали можливість

Сенату слідкувати за законністю на всій території Російської держави.

Цим же указом було запроваджено посаду обер-фіскала який очолював цей

таємний контрольно-наглядовий орган” [3].

 

В розпорядженні обер-фіскала були місцеві фіскали, які мали такі ж

права, як і їхній керівник, який в свою чергу був основним засобом

контролю зі сторони Сенату.

 

Не дивлячись на надзвичайні права, які були надані фіскалам, а також на

подальше підвищення їх в чиновницьких рангах, система нагляду залишалася

незадовільною. Суть фіскальної посади полягала в таємному нагляді про

незаконні дії посадових осіб. Проводячи свою діяльність таємно, фіскал

не міг бути присутнім в урядових установах, самостійно наглядати за

їхньою діяльністю, оглядати їх діловодство.

 

Посадові особи не відчували над собою прямого нагляду, а зловживання їх

виявлялися таємно.

 

Однак безпосередній нагляд потрібен був всюди, не виключаючи самого

Сенату. Щоб здійснювати контроль за діяльністю Сенату Петро І призначив

ще в 1715 р. сенатського генерал-ревізора і наглядача указів. Цей

генерал-ревізор проіснував недовго, а обов’язки його були покладені на

обер-секретаря Сенату, який також не виправдав покладених на нього

сподівань.

 

З 21 січня 1721 р. функції контролю над Сенатом тимчасово здійснювали

штабс-офіцери гвардії до призначення на цю посаду державного фіскала.

Замість цього імператорським указом в січні 1722 р. була введена в Сенат

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ