UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова природа домовленості про видачу гарантії (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2113
Скачало219
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правова природа домовленості про видачу гарантії

 

 

Виконанню зобов’язань сприяють спеціальні заходи, які називаються

способами забезпечення зобов’язань. Вони полягають у покладенні на

боржника додаткових обтяжень на випадок невиконання чи неналежного

виконання зобов’язання, або в притягненні до виконання зобов’язання

поряд з боржником третіх осіб, або в резервуванні майна, за рахунок

якого може бути досягнуто виконання зобов’язання, або у видачі

зобов’язання уповноваженими на те органами по сплаті визначеної грошової

суми.

 

Забезпечення зобов’язань є суттєвим чинником їх належного виконання, а

від обрання відповідного способу забезпечення залежить в кінцевому

підсумку задоволення тією чи іншою мірою вимог кредиторів.

 

У статті детально розглянемо особливості правової природи гарантії та

домовленості про видачу гарантії як способу забезпечення виконання

цивільно-правових зобов’язань.

 

У літературі трапляються різні оцінки гарантії. Вагомий внесок у

дослідження проблем, пов’язаних з правовою природою гарантії зробили

такі відомі вчені як: В.В. Луць [1], Н.С. Кузнєцова [2],

Є.А. Суханов [3], Ю.К. Толстой [4], М.І. Брагінський, В.В. Вітрянський

[5] та ін.

 

Проте не всі науковці розглядають гарантію як спосіб забезпечення

виконання зобов’язань. Наприклад, Є.А. Павлодський вважає, що банківська

гарантія взагалі не є способом забезпечення виконання зобов?язання. На

його думку, “віднесення банківської гарантії до способів забезпечення

виконання зобов?язань має не більше підстав, ніж, наприклад, страхування

ризику неповернення позикових коштів” [6, с. 25].

 

Ю.К. Толстой вважає, що у гарантійному зобов?язанні гарант має право

вказати так звані гарантійні випадки, тобто перелік порушень, з

настанням яких виникає підстава для пред’явлення вимоги про сплату

гарантом бенефіціару визначеної грошової суми. Наявність у гарантії

переліку “гарантійних випадків” робить її схожою до договору страхування

[4, с. 531].

 

Проте зазначимо, що під час дослідження правових проблем потрібно

враховувати положення чинного ЦК України [7], який визначає гарантію

самостійним способом забезпечення виконання зобов?язань (ч. 1 ст. 546 ЦК

України).

 

На нашу думку, гарантія є абсолютно новим, самостійним, таким, що

відрізняється від інших способом забезпечення належного виконання

цивільно-правових зобов’язань. Тому аналіз гарантії у вітчизняному

цивільному законодавстві є досить складним і має здійснюватись,

керуючись змістом конкретних норм ЦК України.

 

Розглядаючи правову природу гарантії, потрібно звернути увагу на одну

важливу особливість цього правового інституту – видача гарантії є

одностороннім правочином.

 

Видачі гарантії зазвичай передують юридично оформлені відносини між

гарантом і боржником. Інструментом встановлення юридичного зв’язку між

суб’єктами є договір чи домовленість, яка створює відповідне

зобов’язання між гарантом і принципалом, визначає порядок і

послідовність вчинення ними необхідних дій. Згідно з ЦК України, термін

“домовленість” використовують для позначення договору, який встановлює

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ