UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПорядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1967
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Порядок формування, склад і стуктура галицького крайового сейму

 

У 1861р. австрійський імператор Франц-Йосиф, щоб зміцнити свою владу в

Галичині і дещо замаскувати пригнічення галицьких українців, створив тут

крайовий сейм, який з 1883р. проводив свою діяльність у будинку

головного корпусу нинішнього Львівського національного університету

ім.Івана Франка. 26 лютого 1861р. австрійський уряд видав "Крайовий

статут і сеймову виборчу ординацію для королівства Галичини і

Володимерії з великим князівством Краківським" [1, c. 120-151], які,

будучи виразниками централістичних тенденцій, з незначними змінами

проіснували до розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918р.

 

Виборчий закон до Галицького крайового сейму забезпечував інтереси

панівних класів, оскільки вибори мали яскраво виражений класовий

характер і були нерівними для окремих соціальних груп населення.

По-перше, до складу автоматично, за посадою, входили так звані вірилісти

– митрополити, єпископи та ректори університетів1. По-друге, виборче

право не було загальним і рівним. Усі виборці розділялися на 4 курії,

кожна з яких окремо обирала депутатів до сейму строком на 6 років.

 

До першої курії входили великі землевласники – поміщики, які мали

табулярні (вписані до так званої крайової табулі) маєтки і сплачували

принаймні 200 крон податків на рік. За даними 1908р., в Галичині було

2297 поміщиків [2, c. 17], які становили лише 0,3% усіх виборців, але

обирали 44 депутати – 27,3% усього складу сейму.

 

Друга курія була представлена торгово-промисловою буржуазією,

організованою в трьох торгово-промислових палатах – у Львові, Кракові і

Бродах2. Перша налічувала 48 членів, друга – 38, третя – 30. Вони

обирали 1,9% усіх депутатів сейму. На одного депутата припадало в

середньому 39 виборців.©

 

До третьої курії входила велика міська буржуазія. Однак виборчим правом

користувалися залежно від сплачуваного податку лише 2/3 її предстаників,

починаючи від найвище оподаткованих. Крім того, незалежно від

спачуваного податку виборчим правом користувалися особи, які мали

відповідну освіту або обіймали певні посади – духовенство, службовці,

вчителі, адвокати, лікарі та ін. У 1908 р. у цій курії (разом з

попередньою) налічувалось 64084 виборці (8,9% від загальної кількості),

проте вони обирали 19,3% депутатів [3, c. 29].Отже, на одного депутата

припадало 2264 виборці.

 

Якщо перші три курії обирали своїх депутатів безпосередньо, то вибори в

четвертій, сільській, курії були двоступеневі: на 500 правиборців

звичайно обирали одного, який мав право голосувати за того чи іншого

кандидата в депутати. Правиборців у цій курії було 650586 чол. (90,8%

від загальної кількості виборців), але обирали вони всього 46% депутатів

[3, c. 29], тобто на одного депутата в середньому припадало 8764

виборці.

 

До четвертої виборчої курії входили селяни, які платили безпосередні

податки не нижче як 8 крон. Решта виборчого права не мали. Отже, міські

робітники і сільська біднота були позбавлені виборчих прав. По цій курії

переважно обирали представників шляхти, рідше – сільське духовенство та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ