UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська центральна рада в період зламу монархічної державно-правової традиції Росії (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2436
Скачало246
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська центральна рада в період зламу монархічної державно-правової

традиції Росії

 

Лютнева революція в Росії сприяла демонтажу самодержавної влади,

створила унікальну ситуацію, скеровану на створення нових форм владних

відносин і форм державності. В цей час демократичні відносини проникли в

усі сфери суспільного життя. Водночас, процес оновлення суспільства

колишньої самодержавної Росії супроводжувався дуже складними політичними

і правовими проблемами.

 

Досліджуючи феномен Центральної Ради, яка виникла в результаті революції

в Росії, постає потреба в переосмисленні на якісно новому рівні таких

фундаментальних проблем історії держави і права як концепція влади,

історія становлення державно-владних інституцій та їхня відповідність

правовій платформі в нових умовах існування держави і суспільства,

взаємозв’язку, взаємозалежності державної влади, політики, закону і

права.

 

Простежуючи процеси розбудови української державності періоду

Центральної Ради, на особливу увагу заслуговують проблеми, що торкаються

аналізу функцій держави, можливих рамок її втручання в усі сфери

суспільного життя, співвідношення централізму і децентралізації в

державному регулюванні, пошуку механізмів прояву і врахуванні інтересів

різних соціальних і національних груп населення, зважування пріоритетів

і цінностей.

 

Лютнева революція, поставивши за мету створення нового державного

механізму, не могла не враховувати особливостей формування

державно-владних відносин в Російський імперії.

 

Серед науковців нового часу тих країн, які вважають себе ліберальними,

монархія зображається надзвичайно консервативним інститутом. Насправді,

упродовж майже трьох століть раннього періоду нової історії, монархія

виступала як прогресивний інститут, що свідомо ратував за переміни в

суспільному і державному житті. У ХУІІІ ст. монархії зробили спробу

виступити (і в більшості випадків їм це вдавалось) які прогресивна, і,

наскільки це було можливим, справедлива сила. В Росії, де буржуазія не

сформувалась, як могутній важіль перемін, єдиним рушієм прогресу

фактично залишалась монархія.

 

Абсолютна монархічна влада в Росії в чистому вигляді зародилась з

середини ХVІІ ст. До кінця ХVІІ ст. влада монарха в Росії обмежувалась

Земськими соборами, Боярською думою, своєрідним інститутом місництва.

Першим абсолютним монархом в Росії був Петро Великий. Могутнім знаряддям

посилення влади царя були реформи Петра І.

 

Аналізуючи зміст і наслідки реформ Петра І, дослідники сходяться в тому,

що вони хоч і знищили зовнішні форми старої московської державності,

нову будівлю управління зводили із старого матеріалу. Але іншого

матеріалу для будівництва просто не існувало. Одним лише розчерком пера

неможливо було змінити умови життя з метою забезпечити ефективну роботу

державних закладів, що створювались в інших умовах і для іншого

суспільства. В першій чверті ХVІІІ ст. такі численні заклади з

величезною компетенцією і європейськими назвами з великою напругою

вписувались у російську дійсність. Взяті з європейського законодавства

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ