UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонституційне право мовні питання в українських конституціях (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3693
Скачало304
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конституційне право мовні питання в українських конституціях

 

Першою українською Конституцією вважають "Пакти й Конституції законів

та вольностей Війська Запорозького", розроблені за участю Пилипа Орлика

та затверджені в день його обрання на посаду гетьмана 10 квітня 1710 р.

[1], зміст яких дав підстави вченим наректи їх і першою в Європі

конституцією в сучасному розумінні. Мовні проблеми не знаходять свого

відображення в Конституції Пилипа Орлика, тому можна припустити, що вони

на той час були не настільки гострими.

 

Потім у підготовці конституційних проектів настала перерва, яка тривала

понад півтораста років, і лише в другій половині ХІХ – на

поч. ХХ ст. видатними українськими вченими і політичними діячами було

створено кілька проектів [2]. Однак важко не погодитися з висновком

авторів "Основ конституційного права України" про те, що "незважаючи на

значимість зазначених конституційних проектів і науково-публіцистичних

праць, навряд чи можна твердити про початок в Україні за тих часів

самостійного конституційного процесу" [3, с. 32]. Натомість учені-юристи

вважають, що початок конституційного процесу в Україні зумовлений

поваленням самодержавства та організацією у перших числах березня

1917 р. Центральної Ради, Універсали якої заклали основи української

державності. Центральна Рада розробила та схвалила на своєму засіданні

29 вересня 1918 р. й проект "Конституції Української Народної

Республіки", яка мала підзаголовок "Статут про державний устрій, права і

вольності УНР" [4]. Щоправда, в той же день Центральна Рада була

замінена гетьманатом, а тому розроблений документ не був навіть

опублікований і, звичайно, не набув чинності, проте на окремих його

положеннях варто зупинити увагу. Приміром, у ст. 6 Конституції читаємо:

"Націям України УНР дає право на впорядкування своїх культурних прав в

національних межах" [4, с. 52]. Національним меншинам присвячувався й

окремий, сьомий розділ Конституції, що мав назву "Національні союзи" і

складався з десяти статей. Згідно зі ст. 70 Конституції великоруській,

єврейській і польській націям надавалося право на

національно-персональну автономію, ще семи націям пропонувалося

скористатися цим правом [4, с. 52-60]. Відзначимо й той факт, що

положень щодо функціонування мов ні в цьому, ні в інших розділах

Конституції немає.

 

Недовго судилося гетьманату бути при владі. 15 листопада 1918 р. він був

замінений інститутом Директорії на чолі з В. Винниченком, заслугою якого

передусім треба вважати розробку розгорнутого проекту Конституції УНР

під назвою "Основний державний закон Української Народної Республіки"

[5]. Принагідно зауважимо, що на розгляд Урядової комісії з вироблення

Конституції УНР було подано три проекти: Центральної Ради, професора

Київського університету О. Ейхельмана та Всеукраїнської Національної

Ради. Останній проект було прийнято за основу. Згодом Урядова комісія

його значно розширила, переробила й подала Раді Міністрів для розгляду,

ухвалення й оголошення. Однак цей проект так і не був затверджений як

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ