Реферат на тему:
Система та основи правового статусу фінансово-контрольних органів в
Україні.
Правовий статус Рахункової палати.
Постійно діючим вищим органом державного фінансово-економічного
контролю, утвореним Верховною Радою України, є Рахункова палата України,
яка здійснює свою діяльність незалежно від будь-яких органів держави.
Правові засади організації та діяльності Рахункової палати визначено
Конституцією України (ст. 98), Законом України «Про Рахункову палату»,
Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства України, які
не суперечать нормам Закону України «Про Рахункову палату».
Принциповим питанням щодо правового статусу Рахункової палати стали
зміни і доповнення до Конституції України від 08.12.2004 р. Тепер згідно
ст. 98: «Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням
коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює
Рахункова палата».
Закон України «Про Рахункову палату» визначає правові основи діяльності
Рахункової палати, її статус, функції, повноваження та порядок їх
здійснення. Проте до Закону ще не було внесено відповідних змін згідно
Конституції України.
Рахункова палата здійснює контроль на засадах законності, плановості,
об’єктивності, незалежності та гласності.
Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється
Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює
свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів
держави.
Законом України «Про Рахункову палату» на неї покладено виконання таких
завдань:
• організація й здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової
частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому
числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою
та їх цільовим призначенням;
• здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і
зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності
видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
• контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного,
науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку,
охорони довкілля;
• контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і
економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям,
передбачених у Державному бюджеті України;
• аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету
України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про
вдосконалення бюджетного процесу в цілому;
• регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід
виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і
зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних
функцій;
• виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним
законодавством України.
Повноваження Рахункової палати, поширюються на Верховну Раду України,
органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, Національний банк
України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України
та інші державні органи і установи, створені згідно з законодавством
України.
Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні
адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації, банки, кредитні установи, господарські
товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки,
асоціації та інші об’єднання незалежно від форм власності, об’єднання
громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські
організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання
коштів Державного бюджету України.
Контроль за виконанням Державного бюджету України, у тому числі
бюджетів загальнодержавних цільових фондів, здійсненням фінансування
загальнодержавних програм, збереженням і використанням майна, що є
об’єктами права державної власності, організується і проводиться
Рахунковою палатою на основі річних і поточних планів, які формуються з
урахуванням усіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати та
конкретних доручень Верховної Ради України, її комітетів.
phYбов’язковий розгляд звернень та пропозицій Президента України,
Кабінету Міністрів України.
Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії
Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень
Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та
запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає
рішення.
Про результати проведених перевірок і ревізій Рахункова палата інформує
Верховну Раду України, доводить їх до відома керівників відповідних
центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і
організацій. Про виявлені факти порушення закону, а також заподіяння
державі шкоди Рахункова палата інформує Верховну Раду України, а у разі
виявлення порушень закону, що тягнуть за собою адміністративну або
кримінальну відповідальність, за рішенням Колегії Рахункової палати
передає відповідні матеріали до правоохоронних органів.
До складу Рахункової палати входять Голова Рахункової палати та члени
Рахункової палати: перший заступник і заступник Голови, головні
контролери та секретар Рахункової палати. Для здійснення своєї
діяльності Рахункова палата має апарат. Голова, перший заступник і
заступник Голови, а також головні контролери – керівники департаментів
Рахункової палати, секретар Рахункової палати.
Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України
за поданням Голови Верховної Ради України терміном на 7 років із правом
призначення на другий термін. Призначення Голови Рахункової палати
проводиться таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидат на
посаду Голови Рахункової палати вважається призначеним, якщо за
результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від
конституційного складу Верховної Ради України.
Головою Рахункової палати може бути громадянин України, який має вищу
економічну або юридичну освіту, досвід професійної діяльності в галузі
державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права,
а також підтвердив свої професійні знання під час обговорення його
кандидатури за спеціальною процедурою, встановленою відповідним
комітетом Верховної Ради України згідно з чинним законодавством України.
Література
Буковинський С.А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в
Україні // Фінанси України.- 2001.- №5.- с.24-33.
Василик О. Фінанси в економічній системі держави // Фінанси України.-
2000.- №1.- с.3-10.
Дєєва Н.М. Реформування фінансової системи – головна запорука зміцнення
державності ( у порядку обговорення) // Фінанси України.- 2000.- №9.-
с.134-140. (щодо реформування фінансового апарату)
Ивлиева М.Ф. Категория “финансы” и “финансовая деятельность государства”
в науке финансового права // Государство и право.- 2004.- №7.- С.20-26.
Іващук І.О. Фінансова система України // Фінанси України.- 2001.- №12.-
с.142-152.
Карасева М.В. Финансовая деятельность государства – основополагающая
категория финансово-правовой науки // Государство и параво.- 1996.-
№11.- с.75-84.
Концепцiя розвитку Мiнiстерства фiнансiв України // Фiнанси України.-
1997.- №3.- с.27-41.
Копитов С.М. Функції казначейства з виконання державного та місцевих
бюджетів // Фінанси України.- 2001.- №5.- с.45-50.
Косаняк В.Я. Національний банк як особливий центральний орган державного
управління у грошово-кредитній сфері: особливості правової природи //
Життя і право.- 2004.- №6.- с.30-37; Функції Національного банку України
як особливого центрального органу державного управління у
грошово-кредитній сфері // Життя і право.- 2004.- №8.- с.42-51.
Кравченко В.І. Економічні та фінансові проблеми формування
територіальних громад в Україні // Наукові праці НДФІ.- 1998.- №6.-
с.5-13.
Лютий І.О. Нові тенденції розвитку фінансової системи держави // Фінанси
України.- 2004.- №5.
Нечай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний
період: їх поняття // Право України.- 2000.- №1.- с.54-58; її ж:
Динамика финансовых отношений и новый поход к категориям финансового
права // Государство и право.- 2000.- №12.- с.33-38.
Нечай А.А. Проблеми правового регулювання публічних фінансів та
публічних видатків.- Чернівці: Рута, 2004.- 264с.; її ж: Актуальні
питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних
фондів.- Чернівці: „Рута”, 2004.- 376 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
