UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2317
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексична інтерпретація концепту земля у поезії Євгена Гуцала

 

Вивченню концептів присвячено праці Н. Арутюнової, С.

Аскольдова-Алексєєва, К. Голобородько, В. Жайворонка, О. Шмельова та

інших мовознавців.

 

Під концептом розуміємо фрагмент знання, ментальний образ, що виникає як

превербальне утворення, яке частково вербалізується і знаходить

вираження в мові. У концепті міститься інтралінгвальна та

екстралінгвальна інформація, тобто „знання про мову” й „знання в мові”

[Таран 2002: 12].

 

Термін „концепт” походить із латинського conceptus і означає “думка”,

„поняття”. Лінгвістичне опрацювання поняття „концепт” активізувалося у

зв’язку із тезаурусним вивченням лексики і визначенням принципів

укладання ідеографічних словників. Концепту може відповідати інформація

про предметно-логічні зв’язки даної реалії з іншими, про асоціативні

культурологічні зв’язки, які відновлюють мовні об’єднання між даною

реалією та іншими; про істотні та неістотні ідентифікуючі ознаки

[Голобородько 2002: 28-29].

 

Українські мовознавці І. Богданова, К. Голобородько, І. Дишлюк,

Н. Лисенко, Н. Лобур, Т. Скорбач, О. Таран, О. Тищенко, С. Форманова

значну увагу приділили вивченню концепту „земля”. Зокрема, Н. Лобур

зазначає: „Системи символів етнокультурних спільнот мають у своєму

арсеналі концептуальні центри, які творять ментальний портрет народу.

Одним із таких центрів, що здавна впливав на формування ментальності

українців, є концепт землі” [Лобур 1996: 22].

 

Досліджуючи мову творів М. Коцюбинського, С. Форманова зауважує, що

індивідуально-авторська мовна картина світу письменника не мислиться без

ключового слова „земля”. „Земля” у М. Коцюбинського – це життя, хліб,

спокій, доля. Це щось живе, життєдайне, без чого не можна уявити долю

селянина-хлібороба [Форманова 1999: 10-11].

 

Якщо проаналізувати творчість Т. Осьмачки, то слід підкреслити, що

Богородичний мотив в образі землі характерний для ранніх його творів; в

образах, створених пізніше, провідним є архетип матері-землі [Лисенко

2003: 9].

 

Ідилічний характер простору в поезіях Л. Боровиковського,

А. Метлинського, М. Костомарова, М. Петренка зумовлює те, що в їхній

мовній картині світу активно функціонують лексико-семантичні групи слів,

що виражають великий простір (напр. степ, поле, море, світ, земля)

[Богданова 2002: 8].

 

Специфіка лексеми земля в поезії Є. Гуцала побудована на народній

символіці про цей образ. Концепт земля є невід’ємним чинником формування

ментальності українців. Прив’язаність до землі як національна

характеристика знаходить своє відображення в образній паралелі земля –

ґрунт, наприклад: Коли землю орють. І тоді, коли в землю саджають / і

кладуть твої бульби у борони під лемеші [Тут і далі вказується лише

сторінка з видання: Гуцало V: 49].

 

Репрезентуючи образ землі, Є. Гуцало передусім актуалізує семему

„країна”. На основі семантичних зв’язків сприйняття землі членується на

Вітчизну – рідну сторону і чужину, наприклад: Вітчизно, в гордій

пекторалі, / Вітчизно, в рідній стороні, / чим залечу від тебе далі – /

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ