UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодусно-диктумна співвіднесеність у реченнєвій структурі (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1799
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Модусно-диктумна співвіднесеність у реченнєвій структурі

 

Модусно-диктумна співвіднесеність (далі – МД-співвіднесеність) – це

відношення між елементами семантичної моделі, один із яких знаходиться в

М-частині, а інший в Д-частині речення, у якому і диктум, і модус

виражені предикативно або лексично, тобто відповідними мовними

вираженнями (далі – МВ). Класичним прикладом МД-співвіднесеності може

слугувати, напр., речення: Вона обіцяла мені, що [вона] виспиться перед

іспитом або речення із прямою мовою, напр.: Батько подивився на неї

[Наталію] і сказав: - Ти в мене сьогодні як царівна (М.Івасюк).

 

Саме такі конструкції здебільшого потрапляють у поле зору дослідників

анафори. Однак з’ясувальне складне речення і речення прямої мови далеко

не вичерпують список конструкцій, у яких може реалізуватися

МД-співвіднесеність.

 

МД-співвіднесеність по-різному корелює з іншими референтними

відношеннями. Її варто відрізняти від міжпропозитивної співвіднесеності,

яку можна назвати диктумно-диктумною (ДД). Це співвіднесеність у

структурах обставинного й означального типу [Черемисина, Скрибник 1988].

Сферу використання цих понять Т.В. Шмельова обмежує поліпропозитивними,

а не поліпредикативними об’єктами, у яких жодна з пропозицій не входить

до сфери дії іншої, а основним змістом структури є відношення між

пропозиціями [Шмелева 1988] – релятивна логічна пропозиція. Прикладом

міжпредикативної ДД-співвіднесеності може бути співвіднесеність у

складнопідрядному реченні часу, напр.: Коли людина помирає, вона

безпомічна (М.Івасюк).

 

МД-співвіднесеність виникає при актантних відношеннях між частинами,

коли спостерігається асиметрія синтаксичного відношення, і одна з частин

потрапляє у сферу дії іншої. Ця асиметрія, вставленість однієї частини

речення в іншу, відрізняє МД-структури від ДД-структур і утворює мовний

фактор, що впливає на особливості вираження МД-співвіднесеності.

 

МД-співвіднесеність перетинається з моносуб’єктністю, пор., напр.,

моносуб’єктне ЗР-що: Дмитро Петрович стверджує, що [Дмитро Петрович] не

одержував від тебе листа, який вимагає термінової відповіді (Ю.

Збанацький).

 

Відношення перетинання означає, що існують моносуб’єктні конструкції з

МД-співвіднесеністю, але вони не вичерпують ні моносуб’єктних

конструкцій, ні випадків МД-співвіднесеності. Однак категорія

моносуб’єктності відіграє значну роль в аналізі МД-співвіднесеності.

 

МД-співвіднесеність реалізується в реченнях з мовленнєвою каузацією, або

імперативних реченнях, у яких використовуються М-предикати із семантикою

спонукання: наказати, веліти, просити, радити тощо, і виражається:

 

1) лексичним значенням предиката, напр.: Скористаюся з нагоди і запрошую

[прошу приїхати] до нас у Чернівці науковців з Інституту української

мови НАН України;

 

2) інфінітивною конструкцією, напр.: Тамара [з нагоди неділі] попросила

[мене] залишитися у місті;

 

3) з’ясувальним складним реченням, напр.: Хочу, щоб ви надихалися цього

повітря (О.Гончар).

 

Розмаїтість засобів вираження МД-співвіднесеності вимагає їх

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ