UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток семантичної структури слова душа за лексикографічними даними (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2316
Скачало234
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розвиток семантичної структури слова душа за лексикографічними даними

 

З когнітивного погляду цікавим є не лише мовне вираження того чи іншого

концепта в синхронії, а й дослідження його в розвитку, в діахронії

[Селіванова 1999: 70].

 

Зосередимо увагу на розвитку семантичної структури слова-концепта душа,

хоча загалом вважаємо, що досліджувати концепт через його мовне

вираження варто всебічно, розглядаючи не лише розвиток його семантичної

структури, а й динаміку розвитку похідних, а також його синтагматичну

сполучуваність з іншими словами.

 

Наша мета – прослідкувати історію розвитку семантичної структури слова

душа протягом писемної епохи розвитку української мови за представленням

аналізованого слова в лексикографічних працях, зокрема „Словаре

древнерусского языка” І.І.Срезневського [Срезневский : 750], який фіксує

лексику Х – ХІV століть, “Словнику староукраїнської мови ХІV – ХV ст.”

[ССУМ : 333], „Словнику української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст.”

[СУМ ХVІ : 238-240], „Словарі української мови” Б.Грінченка [Грінченко :

460], що представляє лексику української мови ХІХ століття, та „Словнику

української мови” [СУМ : 445-446], у якому відображена лексика

української мови ХІХ – ХХ століть.

 

При цьому усвідомлюємо, що представлення семантичної структури слова в

словнику залежить і від засад, яких дотримується укладач чи укладачі, і

від часу написання та видання цих праць. Так, „Материалы для словаря

древнерусского языка по письменным памятникам”, видані вперше дочкою та

сином І.І.Срезневського з 1890 по 1912 роки, а перевидані 1989 року під

назвою „Словарь древнерусского языка”, були першим історичним словником

давньоруської мови (точніше мови Київської Русі), а „Словарь української

мови”, зібраний журналом „Киевская старина”, відредагований з

доповненням власних матеріалів Б.Грінченком і виданий у 1907 – 1909

роках, був першою спробою тлумачного словника української мови

(насправді він є тлумачно-перекладним), тому ці словники не подають,

зокрема, нумерації значень у словникових статтях, представлення

семантичної структури слова більш подрібнене. Інші ж аналізовані

словники були видані в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття, а

тому мають більш уніфіковане представлення семантичної структури слова,

але й, як побачимо далі, і ряд недоліків, зумовлених часом, зокрема

„Словник української мови”.

 

Загальновідомо, що семантична структура слова протягом історичного

розвитку мови зазнає певних змін: одні значення з’являються, інші –

зникають. Зосередимо нашу увагу на змінності семантичної структури слова

душа в когнітивному та лінгвокультурологічному аспектах. Цікавими з

цього погляду є слова І.І.Срезневського, виголошені на першому

Археологічному з’їзді в Москві: „Усяке слово є представником речі, чи

відчутної на дотик, чи речі, яку уявляє розум, розумового предмета. Що

стосується слів першого роду, ... то всі ці слова разом зображують

зовнішню сторону народу. Якщо звернути увагу на слова другого роду, які

стосуються розуму, то в них постане розумове і моральне життя народу. З

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ