UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІз когорти українських фольклористів (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4183
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Із когорти українських фольклористів

 

Ім(я Осипа Роздольського тісно пов(язане з розвитком культури кінця ХІХ

– початку ХХ ст., утвердженням і піднесенням української фольклористики

в період діяльності Наукового товариства імені Т. Шевченка. Збирачеві

разом з його колегами та однодумцями довелося розширяти й поглиблювати

рамки цієї галузі науки, а в деяких ділянках протоптувати перші стежки.

 

Осип Роздольський народився 29 вересня 1872 р. в селі Доброводах

Збаразького повіту (тепер Збаразького району Тернопільської області).

Батько його був священиком, і невдовзі родина переїхала на Львівщину, у

село Берлин (нині Хмільове Бродівського району), де й пройшло дитинство

майбутнього фольклориста. Згодом навчався у Бродівській гімназії. Зимові

та літні канікули він проводив на селі у батьків, у колі своїх

односельчан. Це сприяло ознайомленню з народною творчістю, що поклало

початок захопленню нею, а відтак і наукового її осмислення. Закінчив

гімназію 16 липня 1890 р. [1] До речі, ім’я О. Роздольського числиться

серед п’яти кращих випускників Бродівської гімназії і викарбоване на

барельєфній дошці цього закладу.

 

У Львові він закінчив Греко-католицьку Богословську Академію (1894) та

філософський факультет Львівського університету (1897). Під час навчання

О. Роздольський поринає в атмосферу духовного життя передової

громадськості Львова. Саме в кінці 80-х – на початку 90-х років XIX ст.

почалось пожвавлення як українських, так і зарубіжних етнографічних

досліджень. Згуртовуються молоді фольклористи, етнографи, посилюється

інтерес до усної словесності. Стають відомими музичні твори М. Лисенка

та деяких інших етномузикологів. Тоді ж у Львові засновано співоче

товариство "Боян", яке поширювало українську народну пісню в обробках

М. Лисенка, А. Вахнянина, Д. Січинського та ін.

 

Серед великих любителів і справжніх ентузіастів народних пісень особливо

відзначався О. Роздольський. Вихованці духовної семінарії, за словами

Ф. Колесси, приносили десятки народних пісень із різних сільських

закутків, переймали одні від одних, співали й милувалися ними так, ніби

щойно тепер відкрили красу рідної пісні, пізнали її цінність не тільки

поетичну, а й музичну [2, c. 326]. О. Роздольський захоплював своїх

товаришів наспівуванням мелодій з рідного села Берлин. Ф. Колесса

зазначав, що навіть не маючи музичної освіти, він переймав десятки

народних мелодій та, подібно І. Франкові, любив їх співати так, "як

співають наші селяни, без афектацій та концертних манер" [3, c. 524].

Тоді ж, під час університетських студій у Львові, Ф. Колесса записав від

О. Роздольського кілька десятків прекрасних мелодій [3, c. 524].

 

З метою збереження цінного пісенного матеріалу за ініціативою І. Франка

й О. Нижанківського, що були в безпосередніх зв’язках з М. Лисенком, у

1894 р. організовано комітет, який поставив собі за мету систематично

публікувати народні пісні під заголовком "Українсько-руські народні

мелодії". До цього комітету, крім О. Роздольського, входили такі

визначні діячі національної культури, як О. Нижанківський,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ