UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонцепт символу в українській мовній картині світу (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3755
Скачало330
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Концепт символу в українській мовній картині світу

 

Поняття символу і донині залишається остаточно невизначеним, таким, що

породжує внаслідок своєї багатоаспектності різні тлумачення у філософії,

логіці, культурології, етнології, мовознавстві.

 

Трактування символу як найбільш місткої і різнобарвної за змістом

семіотичної одиниці є ізоморфними до трактувань знакової сутності мови;

фактично вже суперечки в межах античних теорій „фюсей” та „тесей” про

природу найменування можна інтерпретувати як міркування про двобічність

символічної функції мови: з одного боку, словесна матерія мови адекватно

втілює зміст, має з ним природний безпосередній зв’язок, з іншого – цей

зв’язок залежить від досвіду мислення, від досвіду мовця -

інтерпретатора. І в першому, і в другому випадках мова виконує

символічну функцію, тобто функцію конкретно-чуттєвого втілення, що

стоїть поза межами безпосереднього спостереження та сприйняття.

 

У самій мові зафіксоване і смислове навантаження поняття символу: носії

мови в різних текстах (від художніх до публіцистичних або просто

побутових) окреслюють його функціональну межу. Що таке символ? – На це

питання науковці намагаються дати ґрунтовну відповідь, залежно від тої

чи іншої теорії, що відповідає певній науковій парадигмі. Носії мови

відповіді не шукають, а просто вживають цей термін, покладаючись на свій

досвід і акумульовані знання про нього у мові.

 

Концепт символу по-різному репрезентовано в науковій та мовній картинах

світу. Тому тут слід чітко розмежувати ці концептосфери.

 

Наукову картину світу тлумачать по-різному. Її можна виділити як

онтологічну частину філософії, як інтегративні елементи сучасної науки

(загальні теорії, поняття, уявлення), як сукупність стереотипів

наукового мислення, парадигми, дослідницькі програми, методологічні

прийоми, як сукупність змодельованих результатів раціонального пізнання

тощо. Ми поділяємо думку, що „наукова картина світу – це спосіб

моделювання реальності, що існує окрім конкретних наукових дисциплін

(але на їх ґрунті) і характеризується універсальністю, глобальністю

охоплення всіх галузей знання про світ, людину та суспільство” [Корнилов

2003: 9]. Наукова картина світу має свій особливий концептуальний

апарат, вона містить у собі усю сукупність наукових знань про світ, які

вироблені всіма галузями науки на певному етапі розвитку суспільства.

 

Мова створює свою власну картину світу, в ній відображаються та

фіксуються „не тільки знання про світ…, але й хибне розуміння того ж

самого світу, відчуття світу, процес та результати спостереження за

світом, його оцінки, фантазії та мрії про світ, вигадки” [Корнилов 2003:

98]. На відміну від наукової картини світу, мовна картина світу більш

насичена суб’єктивними чинниками: логіко-понятійними на побутовому

рівні, сенсорно-рецептивними, емоційно-оцінними, морально-цінносними,

міфологічними. Мовне знання є антропоцентричним, тобто „відображає

загальні властивості людської природи; крім того, воно є етноцентричним,

тобто орієнтованим на певний етнос. Неможливо природною мовою описати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ