UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексична синонімія: спроба аналізу функціональної тотожності (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4912
Скачало358
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексична синонімія: спроба аналізу функціональної тотожності

 

Поняття синонімії внутрішньо передбачає наявність не однієї структурної

одиниці, а принаймні двох. Багаточленність є найпершою умовою реалізації

семантичних та стилістичних особливостей синонімів. Оскільки синонімія

виникає тоді, коли декілька назв стосуються одного смислу [Ульманн

1962:38], то ці декілька назв і утворюють синонімічний ряд (СР) –

мікросистему слів, денотативні значення яких об’єднуються інтегруючою

ознакою, а розрізняються диференційними ознаками. Інтегруючі ознаки

(денотат, ядро значення) існують як на значеннєвому, так і на

понятійному рівнях. Диференційні (конотативні) семи – це семантичне

наповнення синонімів одного ряду; семи, за якими слова-синоніми можуть

протиставлятися в межах одного СР.

 

Одні лінгвісти схильні вважати цю мікросистему суто мовним явищем,

синонімічний ряд розглядають як певну лексичну підсистему, що входить до

однієї лексико-семантичної групи слів [Черняк 1993 : 47-54], інші

доводять незамкненість синонімічного ряду на мовному, мовленнєвому,

стилістичному рівнях [Брагина 1986 : 8,13], що дає змогу будувати ряди

лексичних синонімів з урахуванням мовленнєвих і контекстуальних

ситуацій.

 

Якщо охарактеризувати синонімію як певну систему взаємопов’язаних

значень окремих слів та словесних зворотів, які функціонують у

загальнонародній мові та мовленні, то стає зрозумілим, що вона чи не

найповніше реалізує свої внутрішні можливості в мовленні, в контекстних

умовах. Виокремимо два погляди на вивчення синонімічних груп слів: а)

дослідження синонімічних рядів, усталених у лексичній системі мови; б)

розгляд синонімів у функціональному плані, що дає можливість відображати

понятійні й експресивні відтінки семантики слова в процесі мовленнєвої

інтерпретації цієї семантики. Адже мовлення не сприймає створений і

зафіксований у мові синонімічний ряд як сталу незмінну одиницю. СР – це

структурне утворення, яке може бути незамкненим як у синхронному, так і

в діахронному планах. В історичній перспективі можна простежити зв’язок

синонімії з полісемією, що ряд синонімів – це не лише взаємозв’язок

близьких за значенням слів, але й база для створення нових асоціативних

зв’язків, асиміляція на понятійному рівні всіма членами ряду певних

абстракцій, які виникають унаслідок продуктивного мислення людини. Тому

дискусійною є думка, що компоненти синонімічного ряду утворюють

синхронну підсистему в загальній мовній системі [Палевська 1967 :

94-104]. Більш слушним видається визначення синонімії як діахронного

явища, яке виконує функцію збереження і розвитку думки, відображає

процеси сталості й змінності мови. В синонімічних рядах відбувається

зміна, переміщення мовних одиниць, чим забезпечується збереження старих

надбань і впровадження нових тенденцій у мові та мовленні [Гречко 1987 :

17-18].

 

Використання синонімів у мовленні, особливо художньому, завжди зумовлене

прагненням конкретизувати зображуваний факт, передати його в певному

експресивному аспекті. Автор прагне відшукати найоптимальніший варіант

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ