UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСинтаксичні кальки в аспекті норми (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3803
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Синтаксичні кальки в аспекті норми

 

Функціонування української мови в нових умовах суспільного буття

передбачає подальше унормування її літературної форми на всіх

структурних рівнях. Особливістю сучасної кодифікаційної практики, як

стверджують дослідники, є „зміна вектора кодифікації – від зближення

української мови з російською до їхнього якомога більшого віддалення”

[Клименко, Карпіловська, Даниленко 2003: 110]. Процес дистанціювання

мови титульної нації від мови, що мала раніше привілейований характер

функціонування в рамках союзу чи федерації, характерний майже для всіх

слов’янських країн, що здобули державну незалежність [Тараненко 2003],

проте його перебіг і наслідки не скрізь однакові і не завжди знаходять

суспільне розуміння і підтримку. Це залежить від етнічної структури

суспільства, рівня національної самосвідомості громадян, що

репрезентують його корінну націю, тієї мовної політики, яку проводить

держава на даному етапі свого розвитку, тощо.

 

Нормування української мови ускладнюється тим, що, з одного боку,

тривала русифікаторська політика в рамках радянської тоталітарної

держави спричинила низку асимілятивних змін у її системі, які знайшли

своє відображення і в практиці кодифікації її норм, а з другого боку,

навіть державний статус української мови не забезпечив їй комунікативної

переваги в пострадянському суспільстві, вона продовжує функціонувати в

силовому полі чужої граматичної системи, а це суттєво знижує дієвість

нормативних рекомендацій, що їх висловлюють мовознавці.

 

Порушуючи питання про характер модифікації нормативних засад

української літературної мови, дослідники здебільшого аналізують зміни,

що відбулися або відбуваються на лексичному та словотвірному рівнях її

системи, і менше уваги звертають на характер кодифікації її граматичних,

зокрема синтаксичних, норм.

 

Синтаксичні норми регламентують структуру словосполучень і речень і

забезпечують найбільш стійкі і традиційні реалізації синтаксичної

системи. Твердження про те, що в характері синтаксичної сполучуваності

слів яскраво проявляється національна специфіка мови, набуло характеру

аксіоми. Проте з часом синтаксичні потенції слова можуть змінюватися.

Серед причин, що зумовлюють зміни в характері сполучуваності слів,

називають структурно-семантичну аналогію, семантичні перетворення

головного компонента словосполучення, експансію прийменникових структур,

вплив чужомовної синтаксичної системи та ін. [Buttler 1976: 43-107;

Горбачевич 1981: 163-168]. Ці чинники сприяють появі в мові численних

синтаксичних варіантів, які потребують відповідної нормативної оцінки.

Адже норма є не лише власне лінгвістичною, а й соціально-історичною

категорією, і „соціальний аспект норми проявляється не тільки у відборі

та фіксації мовних явищ, але і в системі їх оцінок („правильно ?

неправильно”, „доречно ? недоречно”), причому ці оцінки включають і

естетичний компонент („гарно ? негарно”) [Лингвистический словарь 1990:

337]. При кодифікації синтаксичних варіантів пильної уваги потребують

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ