UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНормативний аспект комунікативної діяльності юристів (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3255
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів

 

У лінгвістиці, психології, соціопсихолінгвістиці, етиці, юридичній

деонтології комунікативну діяльність розглядають у загальних рисах як

мовноетикетний вияв вербальної поведінки співрозмовників. Фахове

мовлення правників не стало об’єктом системного аналізу з точки зору

його нормативності, хоча чимало цінного у цю галузь внесли такі вчені,

як Н.В. Артикуца, О.Ф. Юрчук, З.А. Тростюк, С.П. Кравченко,

В.Я. Радецька, В.М. Демченко, Б.Р. Стецюк, О.А. Сербенська,

В.П. Сімонок, Ю.Ф. Прадід, О.Л. Копеленко, Г.О. Мурашин, Л.І. Аніканова

та інші.

 

Традиційно діяльність – це застосування своєї праці до чого-небудь або

праця, дії людей у якій-небудь галузі; виявлення сили, енергії

чого-небудь [Великий тлумачний... 2001: 228].

 

У юридичній діяльності освоєння вказаних елементів відбувається в

процесі спілкування працівників органів правопорядку з іншими членами

соціальних груп. Комунікативна діяльність виступає складовим компонентом

національної комунікативної культури. Остання визначається належним

рівнем реалізації у вербальному вимірі комунікативних норм і традицій,

що склалися в межах національної та загальнонаціональної культур.

Комунікативна діяльність працівників органів правопорядку – це

інтелектуально-вербальні та невербальні дії, спрямовані на консенсусну

взаємодію із особами різних вікових, гендерних, професійних та

культурно-етнічних груп, які переважно виявляють (за несприятливих умов

та обставин) негативну реакцію щодо захисту прав і свобод громадян,

протиправних посягань на їх життя та здоров’я, державного устрою та

громадського порядку.

 

Серед багатьох чинників, які, крім додержання законодавчих та моральних

норм, регламентують комунікативну поведінку правників, особливе місце

належить нормам літературного мовлення.

 

М.Пилинський визначає мовну норму як „реальний, історично зумовлений і

порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі мови і становить

єдину можливість або найкращий для даного випадку варіант, відібраний

суспільством на певному етапі його розвитку із співвідносних фактів

загальнонародної (національної) мови у процесі спілкування” [Пилинський

1976: 94].

 

Захист мови права як певного самостійного, хоч і пасивного (за

визначенням М. Голєва) суб’єкта права, виправданий тим, що слова і

дискурси трактуються через призму законів, а досконалість законів та їх

тлумачення залежить від спеціальних термінів. Існує щонайменше дві

небезпеки, пов’язані із порушенням нормативності в мові юристів. Перша

полягає у неоднозначності трактування норм права суб’єктами

правовідносин, що пов’язано із неправильним застосуванням законів та

інших нормативно-правових актів. І друга небезпека –

мовно-культурологічна, соціальна, що призводить до руйнування системи

національної мови. Причиною цього стає елементарне порушення норм

літературної мови, невиважене використання термінів у формулюванні

законодавчих положень, статей. Будь-яке відхилення від норм мови надовго

„хронізується” в законі та відповідно в юридичній практиці. Внести зміни

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ