UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіблійна пропріальна лексика в перекладі святого письма П.Куліша та І.Пулюя (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2259
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Біблійна пропріальна лексика в перекладі святого письма П.Куліша та

І.Пулюя

 

Переклад як один із найдавніших видів мовленнєвої діяльності у ХІХ ст.

набуває нового смислового наповнення, стає необхідним компонентом

міжетнічної комунікації і своєрідним чинником українського культурного

самоствердження. Окреме місце в контексті перекладних традицій займає

біблійна пропріальна лексика. Ономастика Новозавітнього канону,

безперечно, не в повному обсязі, а відповідно до свого смислового

наповнення, частоти використання, контекстуального прочитання,

стилістичних увиразнень, символічних напластувань і особливостей мовної

рецепції увійшла в мовний простір українського етносу і замінила значну

частину давньослов’янського ономастикону.

 

Мета нашої статті – показати специфіку біблійних пропріатем у тексті

перекладу П.Куліша та І.Пулюя.

 

Пропріальна лексика Святого Письма не залишалася поза увагою української

мовознавчої науки, а налічує чимало наукових розвідок – праці І.Огієнка,

О.Горбача, В.Німчука, Н.Арполенко, у яких розглядаються окремі фрагменти

цієї мовної сутності.

 

Бібліоніми потрапили в українську мову книжним шляхом (через

посередництво перекладних текстів Святого Письма). За своєю природою

біблійна пропріальна лексика належить до царини неавтентичних, а тому в

перекладі не змогла зберегти ні особливого семантичного наповнення,

котре притаманне їй в оригінальному тексті, ні стилістичних доповнень.

Однак, як уже зазначалося, упродовж тривалого побутування в корпусі

перекладних текстів біблійна пропріальна лексика сформувала значний

фрагмент українського іменника. Зважаючи на це, варто окреслити

різновимірні процеси, які супроводжували входження біблійних пропріатем

в україномовний вимір.

 

У свідомості носіїв мови існує помилкове уявлення про те, що переклад

власних назв не є складною мовною проблемою, бо перехід ономатем в

іншомовний вимір, на перший погляд, ніби не спричиняє жодних труднощів.

І в науковому світі побутує думка про те, що “іншомовні антропоніми

(імена і прізвища), що становлять величезну частину ономастичної лексики

не перекладаються” [Бендзар 2000:14]. Однак таке твердження, на нашу

думку, не є переконливим. У процесі переходу пропріатеми в чужомовний

вимір відбуваються різноманітні трансформаційно-адаптаційні зміни, які

супроводжують перекладання.

 

Для передачі іншомовних онімів у мові перекладу теоретично існує три

основні способи: транскрипція, транслітерація, власне переклад [Сидорова

: 1]. Найбільш уживаними є, безперечно, транскрипція і транслітерація.

Це обумовлене природою пропріатем, які “насправді виникли не як

результат процесів пізнання, а задля вигоди комунікації, особливостей

мови” [Чесноков 1967:156]. Інакше кажучи, у ономатем “на перший план

виступає функція номінативна – називати, щоб відрізнити однотипні

об’єкти один від одного, на відміну від загальних назв, головна функція

яких – називати, щоб повідомити значення, конотувати” [Суперанская 1967

:

 

153-154].

 

На думку В.С.Виноградова, ім’я – це завжди реалія, що номінує … щось

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ