UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль етнічної і культурної ідентичності в динаміці мовних зрушень в ареалі поширення мов штокавської діасистеми (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2492
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Роль етнічної і культурної ідентичності в динаміці мовних зрушень в

ареалі поширення мов штокавської діасистеми

 

Упевненість у собі та повага до себе – основа розвитку кожного народу.

Усякій спільноті, щоб вірити у себе, треба самовизначитися, мати

відчуття спорідненості і безперервності свого буття. Отож, етнічна

спільнота має мати свою назву, й територію, свої традиції й культуру,

єдність у поглядах на походження й відчуття однаковості та належності до

однієї спільноти.

 

Трапляються різні визначення поняття ідентичності, по-різному трактують

і її зміст. Маніпулюючи цим поняттям у процесі класифікації спільноти,

її розподілі, наприклад, на наші чи чужі, домінуючі чи привілейовані,

елітні чи підпорядковані, які становлять більшість / меншість тощо,

членів спільнот здебільшого розставляють щодо ієрархії суспільних,

політичних та економічних відносин. Тією ж мірою це стосується

підтримання та збереження власної культури та її надбань, участі в

конкурентній боротьбі за вплив та становище в світовій ієрархії.

 

Загалом ідентичність – усвідомлення індивідом належності до свого

народу. Тобто етнічна ідентичність – виконує одну з ключових функцій на

індивідуальному та колективному рівнях. Поняття етнічної ідентичності (а

вона є лише однією з форм ідентичності взагалі) охоплює параметри

об’єктивні, тобто те, про що можна довідатись (об’єктивний культурний

зміст), і суб’єктивні, тобто те, що є емотивним (відчуття належності та

лояльності). Ці параметри постійно взаємодіють, змінюються, зважаючи на

що, ніколи не з’являються в первісному вигляді. Їм завжди притаманне

лише те, що в них вірять, про них думають і про них стверджують, те, що

вони є основою спільноти (про націю як про уявну спільність пише

Б.Андерсон [Андерсон 1990: 16–18]).

 

Пошуки ідентичності спрямовують культури до самих себе, але таке

утвердження власної ідентичності потребує контактів з іншими

спільнотами. З огляду на це частина досліджень у галузі культурної

антропології ґрунтується на постулатах теорії комунікації культури, з

погляду якої культурні феномени трактують як феномени комунікативні.

Деякі представники цієї теорії, наприклад Е.Сепір, навіть суспільство

визначають як динамічне сплетіння чи сукупність різних за ступенем

складності домовленостей між людьми та групами людей, а комунікацію – як

механізм залежної домовленості людей [Сепір 1974: 56-58]. Поряд із

зацікавленням проблемами ідентичності людини й ідентичності спільноти з

погляду всіх можливих аспектів цього явища (від екологічного,

економічного, соціологічного, антропологічного, політичного тощо)

виникає інтерес до одного з ключових чинників ідентифікації – до мови. У

сучасній літературі з проблем антропології мову розглядають як одну з

найсуттєвіших складових поняття культурної та етнічної ідентичності

[Почепцов 1990: 110-122].

 

Належність до етнічної спільноти визначається спільною

суспільно-культурною моделлю, яка охоплює такі елементи, як культура (у

найширшому сенсі цього слова), релігія, історія, мова, життєвий простір,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ