UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТопоніми Прикарпаття як джерело відновлення потенційної лексики праслов’янського фонду (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1608
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Топоніми Прикарпаття як джерело відновлення потенційної лексики

праслов’янського фонду

 

Українське Прикарпаття як частина значного Карпатського географічного

масиву відіграло важливу роль у становленні українського етно- та

лінгвогенезу, на що неодноразово звертали увагу дослідники. Відповідно,

актуальними сьогодні є студії з різноманітних галузей, дотичних до

вказаної проблематики, і насамперед з порівняльно-історичного

мовознавства. У цьому контексті посідає вагоме місце й ономастика,

зокрема топоніміка, до якої тепер у наукових колах часто звертаються не

за принагідним описом певного матеріалу (наприклад, аналіз тих чи інших

структурних формантів, словотвірних моделей топонімів), а як до наукової

дисципліни, яка, послуговуючись принципами етимологічного аналізу,

відновлює конкретні забуті факти мовної історії.

 

Предметом нашого розгляду є лінгвістичний аналіз кількох топонімів

Львівщини та Івано-Франківщини, який має на меті з’ясувати первинну

структуру відповідних географічних назв, відновити (хоча б фрагментарно)

їх доонімну семантику й визначити етномовну належність.

 

Назва Верло позначає рівнину в с. Трійця Радехівського р-ну Львівської

області [ОАІУМ]. Аналіз структури мікротопоніма дає змогу співвіднести

його з апелятивом вeрло ‘дишель кінного приводу’ [ЕСУМ 1: 356]. Укладачі

ЕСУМ порівнюють укр. верло зі спорідненими слов’янськими лексемами,

як-от: чес. діал. vrlina ‘жердина колодязного журавля’, болг. върлина

‘жердина, тичка’, слвн. vrlina ‘отвір у тині, дерев’яні ворота’,

відновлюючи для наведених фактів праформу *vьrlo ‘жердина’ [ЕСУМ 1:

356-357]. Формальним аналогом укр. верло можна вважати

 

с.-хорв. врло ‘круча, скеля’ [Речник ІІІ: 65]. Пор. також похідне болг.

върлина ‘урвище’, яке мотивувало семантику основи мікротопоніма Върлина

в Пирдопско [Заимов 1959: 135]. Зауважимо, однак, що сема ‘жердина’ не є

первинною для псл. *vьrlo, яке постало на базі і.-є. етимологічного

гнізда uer-, ускладненого l- розширювачем. Отже, зазначені вище семи зі

стрижневим ‘жердина’ є результатом еволюції первинної дієслівної

семантики ‘крутити, вертіти’ – ‘те, що крутить (предмет, явище тощо)’ –

‘предмет, об’єкт викривленої форми’. Найімовірніше, що апелятив *vьrlo,

мотивуючи семантику назви Верло, відбивав сему ‘кривизна’ як форму

навколишнього рельєфу.

 

Назву гірського пасовища Заподрина (с. Орява Стрийського р-ну

Львівськ. обл.; ОАІУМ) можна кваліфікувати (з погляду структури) як

За-Подрина (пор. орне поле Подрі; с. Тернавка Стрийськ. р-ну Львівськ.

обл.; ОАІУМ) або ж як онімізовану форму географічного терміна *заподрина

< заподра ‘недоступне місце’ [Онишкевич 1: 282]. Однак і в першому, і в

другому випадках носієм лексичного значенння є корінь подр(а), етимон

якого відновлюємо в колі укр. пoдра ‘сідало для курей’, ‘горище’,

‘полиця під дахом’, ‘настил’, подрина ‘жердка на помості’, для яких

укладачі ЕСУМ реконструюють праформу *podra, *podrъ – деривати з

прийменниковим префіксом *po- й коренем *drъ ‘дерево’, відкидаючи як

малоймовірний зв’язок з основою др- ‘дерти’ [ЕСУМ 4: 477]. На нашу

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ