UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодифікація фразеологічних одиниць та їх авторська структурно-семантична варіативність (на матеріалі романів В. Барки „Жовтий князь та „Рай”) (реферат
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4312
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Модифікація фразеологічних одиниць та їх авторська структурно-семантична

варіативність (на матеріалі романів В. Барки „Жовтий князь та „Рай”)

 

На стику основних рівнів мови (фонологічному, морфологічному,

лексико-семантичному, синтаксичному) внаслідок їх тісної взаємодії

виникли так звані проміжні рівні – морфонологічний, словотвірний та

фразеологічний. На особливу увагу заслуговує останній, тому що він

становить цілісну семантико-структурну систему, одиниці якої об’єднані

за певними типологічними ознаками: семантична цілісність,

відтворюваність у комунікативних процесах (усному та писемному мовленні)

та розчленована (надслівна) будова. Загальновідомо, що фразеологізми є

предметом вивчення фразеології. Передумови зародження фразеології як

науки заклав ще в ХІХ ст. український лінгвіст, літературознавець,

фольклорист, етнолог О. Потебня, але як окремий мовознавчий розділ вона

сформувалась у 40-х роках ХХ ст. Її становлення пов’язане з ідеями

французького вченого Ш. Баллі, з дослідженнями Є. Поливанова,

С. Абакумова, В. Архангельського, О. Куніна, Л. Булаховського,

В. Виноградова. Останньому належить найбільш детермінована класифікація

стійких словосполучень за критерієм семантичної мотивованості їх

компонентів (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та

фразеологічні сполучення).

 

Системний підхід до вивчення фразеологізмів, який набув визнання

наприкінці 50-х років ХХ ст., передбачає аналіз з погляду їх

полісемантичності, варіативності, здатності перебувати між собою в

антонімічних та синонімічних відношеннях, виконувати певні синтаксичні

функції. Варіативність фразеологізмів, їх модифікації є досить вивченим

питанням у мовознавсті (про що свідчать лексикографічні видання). На

жаль, поза увагою мовознавців та літературознавців часто залишаються або

лише тезисно розглядаються фразеологізми у мові художньої літератури. Це

є досить цікавий з погляду науковості (та й звичайного побутування)

аспект аналізу фразеологічних одиниць, бо є своєрідним художнім

прийомом, що забезпечує емоційно-інтелектуальний ефект літературного

твору.

 

У філософській науці фразеологізми як цілісний розряд належать до

особливих засобів пояснення сприйняття світу людьми певної історичної

епохи – так званий рівень “здорового глузду”. Саме фразеологічні одиниці

забезпечують лаконічність, чіткість у характеристиці певної ситуації.

Наприклад, фразеологізм душа не лежить вичерпно передає психічний стан

людини, і зовсім необов’язково вдаватися після цього до пояснень типу

“не маю інтересу, прихильності, симпатії і т. ін. до кого-, чого-небудь;

не подобається хтось або щось”.

 

Безперечно, цю світоглядну ознаку фразеологізмів враховує письменник,

використовуючи у творах: чи у випадку прямого, традиційного використання

фразеологічних одиниць, чи в процесі їх структурно-семантичної

трансформації. Більший стилістичний ефект мають новостворені,

індивідуально-авторські, оказіональні сталі словосполучення, оскільки “в

кожному мікроконтексті всі фразеологізми виступають дієвими домінантами

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ