UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШкільне навчання в умовах українсько-російської двомовності – один із актуальних аспектів соціолінгвістики (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2793
Скачало292
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Шкільне навчання в умовах українсько-російської двомовності – один із

актуальних аспектів соціолінгвістики

 

Актуальність статті полягає в тому, що в Україні широко

використовувались і використовуються в спілкуванні дві мови (українська

й російська), що зумовлено історичними, генетичними та

структурно-типологічними чинниками. Вся історія україно-російських

стосунків відображає прагнення рівних державних прав, але російський

імперський уряд протистояв цим намаганням. Тому національно-мовні

проблеми протягом століть мали особливе значення на території сучасної

України. У наш час визначення й вирішення проблеми двомовності є

вирішальним як для мовної політики, так і для державної політики в

цілому. У цьому плані дослідження двомовної ситуації в галузі освіти,

яка склалася в окремих містах, регіонах України, має велике значення для

держави.

 

Головна мета дослідження – аналіз та визначення особливостей білінгвізму

в умовах навчання. Дослідження продовжує роботу, пов’язану з вивченням

особливостей мовної ситуації в Україні, але на відміну від попередніх

спроб, ми аналізуємо шкільне навчання в умовах україно-російської

двомовності в межах певного географічного регіону.

 

Білінгвізм – явище поширене, притаманна різним історичним епохам. Там,

де є тісне соціально-економічне спілкування й співіснування двох або

більше народів, що говорять різними мовами, часто спостерігається

білінгвізм.

 

Існує багато визначень двомовності. Білінгвом прийнято називати особу,

яка досконало володіє двома мовами і вільно переходить у користуванні

від однієї до іншої [Степанов1976 : 30, Жлуктенко 1988:3].

 

У лінгвістичному аспекті двомовність визначають як однаково досконале

знання двох мов. Можна погодитися з думкою С.І.Трєскової, що другу мову

часто вивчають як засіб спілкування (контактно в сім’ї) або як іноземну

мову з обмеженим використанням (неконтактно в школі) [Трескова 1989 :

7-30].

 

На думку В.Ю.Розенцвейга, білінгвізмом, або двомовністю, слід вважати

володіння двома мовами й почергове їх користування ними залежно від умов

мовленнєвого спілкування, а носіїв двомовності – двомовними індивідами

(білінгвами) [Розенцвейг 1972].

 

Двомовність часто визначають не в соціальному, а в індивідуальному

аспект. Наприклад, У. Вайнрайх визначає двомовність як практику

альтернативного вживання двох мов, а багатомовність – двох, трьох і

більше мов [Weinreich 1953]. Е.Хауген, який двомовним вважає кожного,

хто розуміє другу мову, критикує це визначення, тому, що воно: 1) не

уточнює, як треба володіти цими мовами, 2) який діапазон розходження між

ними і 3) які створюються умови щодо їх вживання [Haugen 1958 :

771-775].

 

Ю.М.Караулов [Караулов 1987] зауважував, що для більшості індивідів

рідною є перша мова, яку вони найширше використовують, а вторинна мова й

інші – допоміжні. Щоправда, поняття рідної мови включає й особливості

менталітету даної особи – через вроджену певну частину коду, яка

співвідноситься з культурою нації і складає разом з нею ядерну,

інваріантну частину деякої національної домінанти.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ