UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМорські чуда святого Миколая: книжні і фольклорні варіації теми (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1732
Скачало201
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Морські чуда святого Миколая: книжні і фольклорні варіації теми

 

Морський культ святого Миколая, слава спасителя на водах, якою було

оповите ім’я великого чудотворця Мирлікійського у візантійському

письменстві, у західноєвропейських легендах і в народних піснях

південних слов’ян, на східнослов’янських теренах, за спостереженнями

дослідників, меркнуть перед культом весняного Миколая [1, с. 25], [12,

с. 83].

 

Справді, морська тема у фольклорних текстах про святого Миколая, що

функціонували на сході Слов’янщини, зокрема на українському

літературному ґрунті, далебі, не домінантна, однак на сліди морських

чудес "великого Бога Миколи", "найвищого з усіх святих", можна натрапити

й тут, до того ж на сліди надто виразні. Такі, наприклад, як у

гуцульських колядках про гостину святих – гостину, на якій бракує лиш

"свят Николая", котрий забарився "на синих морях – на перевозах". Там-бо

він "сімсот душок перевозив", "ні одну душку… же ни втопив". "Лиш одна

душка та й потопала, / Бо грішна була та й в море впала". "В море упала

та й ни пропала". За нею святий Николай "нирав… в море та й тричі до

дна, / Та й ни пропала душка ни одна" [9, с. 71-72]. В аналогічній ролі

святий Миколай виступає і в балканському фольклорі. До речі, на

паралелізм українських колядок, що розгортають мотив

Миколая-перевізника, спасителя на водах, і популярної сербської пісні

"Свети Никола" звернув увагу ще М. Грушевський [6, с. 191]. За трапезою

"свети Никола" задрімав і випустив із рук чашу з вином, – так

починається сербська пісенна візія образу святого Миколая-перевізника на

водах (принагідно зауважимо, що сербський фольклор успішно культивував і

образ Миколая-перевізника душ праведників у потойбічний світ, до

райської обителі [1, с. 35]). На докір "громовника" Іллі, чому ж се він

дрімає, коли всі святії п’ють во славу Христову, "свети Никола" мовив:

"Не кораj ме Громовник Илиjа / Мало тренух, чудан сонак усних: / Навезе

се триста калућера, / Навезе се у то сиње море, / Прилог носе Светоj

гори славноj: / Жута воска и б’jела тамњана: / Дигоше се вjетри до

облака, / Ударише по мору таласи, / Да с’потопи триста калућера; / У

глас викну триста калућера: / "Помоз’, Боже, и свети Никола!" / Ђе си

гоће, да си сади овће! / А jа одох, те их потмомогох; / Извези ее триста

калућера / Извези се здраво и весело, / Однесоша прилог Светоj гори: /

Жута воска и б’jела тамњана / У томе се мене задриjемама, / Те jа чашу

из руке испустих" [13, с. 94].

 

Але повернімося знову до зафіксованих в українському фольклорі чудес

святителя Миколая на водних просторах. Свого часу І.Франко записав на

Дрогобиччині цікавий варіант лірницької пісні про оживлення великим

чудотворцем трьох студентів із вельми характерним початком ("Ой зайшло

сонце, місяць не зійшов, / Святий Николай по морю ішов. / Світи місяцю,

ясная зоре, / Най перейду синоє море") [14, с. 319], який прекрасно

вписується в парадигму образу морського Миколая, "правителя морської

пучини". Про святого Миколая, що володіє даром ходити по морю,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ