UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз звертань «пані, панно» в епістолярному стилі ХІХ – початку ХХ століття (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4006
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аналіз звертань «пані, панно» в епістолярному стилі ХІХ – початку ХХ

століття

 

Важливим лексичним засобом вираження ввічливості в листах українських

письменників і культурних діячів ХІХ – початку ХХ століття були

звертання пані, панно. Як стверджує дослідниця історії мовного етикету

О.Миронюк, вже в пам’ятках української мови ХІV ст. стосовно осіб

жіночої статі вживалася гонорифічна лексема пані, а гоноративи пан,

панове, пані, панна були обов’язковим засобом вираження ввічливості в

ХІХ столітті [Миронюк 1993 : 13,17]. На функціонування цих іменників в

етикетній ролі в українській народній поезії та мовленні галичан

мовознавці вже звертали увагу: [Журавльова 1993 : 82-84; 1997 :

111-112]; [Богдан 1998 : 154-161]; [Кононенко 2002 : 27-28]. Однак на

сьогодні в українському мовознавстві відсутні роботи, в яких би

розглядали етикетну функцію слів пані, панна у листах. З’ясуємо на

епістолярному матеріалі, які ж саме форми і формули вживалися для

вираження ввічливого ставлення адресанта до адресата при звертанні, а

також у ситуації згадування, називання відсутньої особи або передачі

письмового вітання, поздоровлення, привіту, поклону кому-небудь

відсутньому.

 

Гоноративи пані, панно самостійно на початку листів майже не

використовували. У текстах листів вони трапляються часто, на знак поваги

такі звертання іноді писались з великої літери: “Пані, дай нам Бог

багато а багато таких жінок, як Ви” [Кобилянська 5 : 554] (до

Х.Алчевської); “Стійте, Пані, кріпко на своїй позиції і докажіть, що

щирою працею і доброю волею можна побороти все” [Ярошинська 1958 : 400]

(до К.Малицької).

 

Разом з означеннями, які вказують на дружню прихильність,

доброзичливість, приязнь, вираженими прикметниками дорога, добра,

ласкава, люба, гоноративи пані, панно утворювали дружньо-ввічливі

звертальні формули: “Добра пані!” [Стефаник 3 : 150] (до

О.Кобилянської); “Ласкава пані!” [Франко49 : 65] (до Н.Кобринської); “Я

Вам, дорога пані, невимовно вдячна за Ваші слова про мою “Ніобу”

[Кобилянська 5 : 576] (до Олени Пчілки); “Оце ж, моя люба панно, у

Вашому листі Ви говорите: з вами побалакать, а воно не до речі” [Куліш

1984 : 113] (до О.Милорадовичівни).

 

Часто в листах вживали шанобливо-ввічливі звертальні формули, де роль

етикетного означення виконував прикметник шановний, який вказував на те,

що людину, до якої звертаються, шанують і поважають: “Шановна пані!”

[Франко 49 : 74] (до Олени Пчілки); “Дак міркуйте, шановна пані, бо всі

ми люди під Богом ходимо...” [Лисенко 1964 : 287] (до Ганни Барвінок);

“Дуже буду вдячний Вам, шановна пані, за присилку Ваших многоцінних

творів” [Франко 49 : 153] (до Елізи Ожешко). При звертанні до адресаток,

гідних великої поваги та шаноби, використовували означення

великошановна, вельмишановна, високоповажна і високоповажана,

вельмиповажана, високодостойна, які разом з лексемами пані, рідше панна

утворювали шанобливо-ввічливі етикетні звертальні формули, що вживалися

часто на початку листів: “Великошановна пані!” [Лисенко 1964 : 249] (до

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ