UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПочуттєве задзеркалля Ольги Кобилянської (психоаналітичне тлумачення автобіографічних текстів письменниці) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3346
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Почуттєве задзеркалля Ольги Кобилянської (психоаналітичне тлумачення

автобіографічних текстів письменниці)

 

 

У серпні 1888 року Ольга Юліанівна Кобилянська закінчила свій черговий

щоденниковий запис звертанням до ймовірного читача: „Бувайте здорові й

розглядайте мене як психологічну загадку” [3, с. 171]. Для тлумачення

„психологічних загадок” автобіографічних текстів особливо важливою є

психоаналітична інтерпретація, оскільки в маргінальних жанрах –

щоденниках, листах, автобіографіях – письменник щонайповніше демонструє

своє внутрішнє життя, позицію свого Его, за якою можливе встановлення

змісту, що доповнює і корелює з нею (позицією) несвідоме –

загальновизнане, хоч і недостатньо досліджене джерело будь-якої

творчості.

 

Автобіографічні тексти Ольги Кобилянської у цьому сенсі не лише багаті

на матеріали, цікаві для психоаналітика, але й великою мірою є

провокаційними для застосування саме цього методу. Щоденники

письменниці, яку, за звичкою, асоціюють з „мімозною вдачею” та

„замкненою натурою”, вражають глибинним емоційним самооголенням перед

уявним читачем. Схоже, сподівання на те, що ці тексти будуть колись

прочитані, були не останнім мотивом до написання. „Що ви думаєте про

мене, ті, хто це читає? Чи ви ще квітуєте, чи вже відквітли?” [3, с. 39]

– запитує Ольга Кобилянська, ніби запрошуючи поблукати лабіринтами свого

переповненого суперечностями та класично невротичними конфліктами

психічного життя.

 

В автобіографії „Про себе саму”, викладеній у листах до професора

Степана Смаль-Стоцького, наближаючись до закінчення своєї оповіді,

письменниця зазначає: „Моє життя було б пуста хата, коли б я не могла

більше працювати. Тоді хочу очі замкнути, і нехай мене впустять до гробу

– до моїх родичів і доброго незабутнього брата Володимира” [4, с. 242].

Письменниця демонструє свідому ідентифікацію усієї своєї особистості з

процесом літературної творчості. Така ідентифікація є наслідком функції

відчуження Я, котра виявляється вже на „стадії дзеркала” і сприяє

розвиткові захисного від несприятливих зовнішніх (соціальних) та

внутрішніх (інстинктивних) порухів душі нарцисичного Я-ідеалу.

Нарцисичне лібідо, спрямоване на формування Я-ідеалу, виступає антиподом

сексуальному, оскільки воно пов’язується із інстинктом руйнування і

навіть інстинктом смерті, заперечуючи природні основи життя на користь

так званих „ідеальних” вимог.

 

Подібно до визначення письменницею свого життя як „пустої хати”

пояснював загадку творчої особистості К.Г. Юнг у статті „Психологія і

поезія” : „Мистецтво у митця вроджене як гін, що митця охоплює і робить

своїм інструментом. Пожадливе в ньому, зрештою, – це не він,

людина-особистість (der Persoenliche Mensch), а твір мистецтва. Як

особистість він може мати примхи, бажання та власну мету, натомість як

митець він є у найглибшому сенсі слова „Людиною”, він є „Колективною

Людиною”, носієм та образотворцем (Gestalter) несвідомо діяльної душі

людства. Це його officium, тягар якого часто настільки переважаючий, що

людське щастя й усе, що для пересічної людини життя робить

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ