UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОдіссея сучасних літературних теорій (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2461
Скачало233
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Одіссея сучасних літературних теорій

 

 

ХХ століття не лише подарувало багатство та розмаїття форм літературних

конвенцій, модифікацій літературної комунікації, а й радикальну зміну

парадигми авторських та читацьких стратегій. Саме ХХ століття стало

яскравою ілюстрацією своєрідного літературного вибуху, що, з одного

боку, призвів до виверження лавиноподібного потоку літературної

інформації, а з іншого – спровокував множинний характер її теоретичного

осмислення. У цій статті спробуємо простежити основні лінії розвитку

сучасних літературних теорій, які стали спадкоємцями зорепаду ідей своїх

великих попередників і, досі засліплені їх сяйвом, не спромоглися на

виразно новий і оригінальний літературно-теоретичний дискурс. Важко

сьогодні сказати наскільки випадковим, а наскільки закономірним є те, що

літературні теорії після ідеї смерті автора та проголошення тези, що

нічого не існує поза текстом, таки знову зосередили свою увагу на

постаті автора, історичному контексті письма і відчитування. Оскільки

літературні теорії є різновидом метатексту чи вторинної моделюючої

системи, то вона і надалі залежить від об’єкта своїх досліджень, зокрема

від трьох планет чи трьох світів: світу Автора, світу Тексту і світу

Читача, які, взаємоперетинаючись, утворюють феномен художньої

літератури.

 

Сьогоднішня література, як і література ХХ століття, здебільшого

зосередила свою увагу на новаторстві та експерименті. Передусім

змінилася роль автора, який перетворювався із усезнаючого спостерігача

на свідка та учасника подій. Така зміна вимагала перегляду основ

авторських стратегій. Красне письменство раптово припинило пошуки

гармонії і краси оздобленого слова. Такі класичні риси текстової

культури як героїчність, піднесеність, чиста епічність повільно

перетворювалися в надбання минулого. Літературна традиція, яка довго

прощалася з риторикою красномовства і пишномовства, пробувала освіжити

форми мовної експресії на ранніх етапах модерністичних пошуків, однак

дедалі частіше схилялася до зміни тактики в мистецтві опановування

словом і до використання нових технологій словотворення, які мали б

відповідати новому духові часу. Ці пошуки так чи інакше призводили до

зіткнення літератури з феноменом браку слів, здатних зануритися в сферу

підсвідомого та невідомого, описати межі людських можливостей,

парадоксальність людських почуттів, драму втрати автентичности та

ідентичности, що і спонукало одних авторів освоювати простір

несказанности та семантику мовчання, а інших – засумніватися в здатності

слова охопити повноту буття і виконувати роль унікального засобу

людського комунікування та людської солідарности.

 

Мозаїчність, фраґментарність, композиційна деструкція, монтажність

сюжету, екранність уяви, які запанували в літературі ХХ ст., стали

свідченням докорінних змін не лише в літературному процесі, а й

передусім у виборі читача як елементу авторської стратегії та

урізноманітнених текстуальних технологій. Внутрішня текстуальна

складність, якій надала перевагу модерністична та постмодерністична

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ